Відьмак

Де Лайт

Тут на цьому світі Є море доріг Та не кожен вміє вибрати Одну із них. Хтось йде на дорогу світла Хтось на темноту І чимало є і тих хто незна До кого повернуть В світлість Чи у темряву?? Сьогодні мова піде про Юнного хлопця Який впевнено казав: "Я не люблю сонце!" Він собі бешкетував, С темрявою грався, Світло видирав з лиця. І почав той Владислав Відьомством займаться Полонила його душу зла Нечиста сила. Але дівка, На імення Віка Почала Заповнять душу Владка. Мудра була тая панна Та й на вигляд нічогенька. І залишив свої ритуали Той юннак-бешкетник А за мить з карсунею Збирав квітки У полі рідненькому. Ось тепер я і кажу: Вміння обирать дорогу Знадобиться у житті А кохання залюбки натовче Злу пику!

2019-06-22 18:47:32

Інші вірші поета

Борщ Поезда Енергія Нечто

Інші поети

Сонета

@Shpitalmann

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Sweet_ k452

@sweet_452

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3907

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5042