Відьмак
Тут на цьому світі Є море доріг Та не кожен вміє вибрати Одну із них. Хтось йде на дорогу світла Хтось на темноту І чимало є і тих хто незна До кого повернуть В світлість Чи у темряву?? Сьогодні мова піде про Юнного хлопця Який впевнено казав: "Я не люблю сонце!" Він собі бешкетував, С темрявою грався, Світло видирав з лиця. І почав той Владислав Відьомством займаться Полонила його душу зла Нечиста сила. Але дівка, На імення Віка Почала Заповнять душу Владка. Мудра була тая панна Та й на вигляд нічогенька. І залишив свої ритуали Той юннак-бешкетник А за мить з карсунею Збирав квітки У полі рідненькому. Ось тепер я і кажу: Вміння обирать дорогу Знадобиться у житті А кохання залюбки натовче Злу пику!
2019-06-22 18:47:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2115
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4089