Ты богатый?

Adam Topciy

Ты дибил А я мудак Ты богат а я нет Буду делать что хочу Буду делать как хочу Ты мне больше не указ Я снова первый класс Безмерный ты такой Уже не по лицу Спицу в печень мне поставь Ты мне больше не лукавь Я тебе не враг Я дурак простой Ловил ты судак Ну а я мудак такой Душу за грош продал За лужу крови встал Душу любви уже зови Свой шаблон порви Время тут настало,по этому живи Все долги оплатить Буду снова пить я виски, Из комнат слышу визги Это тут на века Мы пошли на берега

2020-02-06 11:05:59

4

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Adam Topciy

@Anoli Okhsuylek так, це просто так слова склались)

Відповісти

2020-02-06 20:30:54

Подобається

Вероніка Гаківник

Ну чьо, класно, прікольно👌

Відповісти

2020-02-06 21:30:33

1

Adam Topciy

@Вероніка Гаківник дякую😊можете підписатись і частіше бачити вірші такого типу😊

Відповісти

2020-02-07 06:15:18

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

42

5

1334

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10920