العَينينِ الرَمادِية
"تِلكَ العَينين الرَمادية مَليئة بالغُموض، أشعر بِفضُول حُولها و مَا تُخبئ داخِلها هَل تُخبئ الُكره و الحِقد أم تُخَبئ مشاعر الحُب النقية التِي حُبست مِن قِبل كبرياءك؟ " قالها و عيونه تَنظر لخاصَتها بِـعمقٍ أجابته هي الأخرى بنفس النَظرة و إبتِـسامة واثِقة "لِما لا تكتَشف بِنفسك ؟"
2020-10-25 14:32:25
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
нnw αsω
@Monia Zanata و انتِ كمان اخترقتي قلبي 🌝❤😂
Відповісти
2020-10-25 16:52:26
1
Monia Zanata
@нnw αsω ايه الاحراج دا 💜😂
Відповісти
2020-10-25 16:52:46
1
нnw αsω
انتِ الحلوة 😗💕
Відповісти
2020-10-25 16:57:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3259
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2774