العَينينِ الرَمادِية
"تِلكَ العَينين الرَمادية مَليئة بالغُموض، أشعر بِفضُول حُولها و مَا تُخبئ داخِلها هَل تُخبئ الُكره و الحِقد أم تُخَبئ مشاعر الحُب النقية التِي حُبست مِن قِبل كبرياءك؟ " قالها و عيونه تَنظر لخاصَتها بِـعمقٍ أجابته هي الأخرى بنفس النَظرة و إبتِـسامة واثِقة "لِما لا تكتَشف بِنفسك ؟"
2020-10-25 14:32:25
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
нnw αsω
@Monia Zanata و انتِ كمان اخترقتي قلبي 🌝❤😂
Відповісти
2020-10-25 16:52:26
1
Monia Zanata
@нnw αsω ايه الاحراج دا 💜😂
Відповісти
2020-10-25 16:52:46
1
нnw αsω
انتِ الحلوة 😗💕
Відповісти
2020-10-25 16:57:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2154
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2515