العَينينِ الرَمادِية
"تِلكَ العَينين الرَمادية مَليئة بالغُموض، أشعر بِفضُول حُولها و مَا تُخبئ داخِلها هَل تُخبئ الُكره و الحِقد أم تُخَبئ مشاعر الحُب النقية التِي حُبست مِن قِبل كبرياءك؟ " قالها و عيونه تَنظر لخاصَتها بِـعمقٍ أجابته هي الأخرى بنفس النَظرة و إبتِـسامة واثِقة "لِما لا تكتَشف بِنفسك ؟"
2020-10-25 14:32:25
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Monia Zanata
@нnw αsω ايه الاحراج دا 💜😂
Відповісти
2020-10-25 16:52:46
1
جو ليآ
حلوة اوييييي والله😭♥️
Відповісти
2020-10-25 16:57:05
1
нnw αsω
@جو ليآ انتِ الحلوة 😗💕
Відповісти
2020-10-25 16:57:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8010
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1042