Heart Break

Yamini Labh

Last night, it was me, all by my own Tears struck my eyes threatening to fall down, a gasp escaped my lips and i was hurt! A sharp ache i felt, was it the heart break I don't know, just the pain was too much for me to handle. Maybe I'm too weak or I'm just a fool to even think that I could mean something to someone at all. Because at the end I'm just a sacrifice they made, am I that to be forget? Broken and hurt looking for a shoulder to cry on when it hit me; I have no one I'm all alone. Just my own! A thousands of thoughts ran through my mind how to end my miserable life. My body is here but my soul is gone. Just looking for a reason to hold on. My heart is in pieces and now I may need some stitches. Yes I'm alone crying by myself and trying to hold on, Hold on! -YL

2018-04-11 19:26:53

5

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1724

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11493