DEADLY VIRUS
There is silence in streets , Free men have become prisoners, Sentenced in their own homes, Their freedom of movement is lost. Deadly virus you have turned Happiness into sadness, Laughter into mourning, Smiles on our faces have faded away. The rich have become poor, The needy have become poorer, Chasing after wealth has become a waste of effort, Indeed years of labour and toil are meaningless under the sun. We cry for our unfinished goals, Our dreams are taking longer than expected to turn into reality . The young and old are crying for losing their jobs. Unity between countries And within nations Has become history Pointing fingers at each other Has become our everyday life. The mountain you've climbled is too high, Who can save us from you deadly virus? God, have mercy on our souls.
2020-07-15 09:43:53
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Valour And Faith
True lines bro 👏👏👏👏👏👏
Відповісти
2020-07-16 19:41:32
1
Isaac Kampende
@Valour And Faith thank you so much sis
Відповісти
2020-07-17 05:21:14
1
Valour And Faith
@Isaac Kampende Always welcome bro ✌
Відповісти
2020-07-17 18:06:21
2
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1924
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7494