j'ai oublié
J'ai oublié comment sourire 'Man pourquoi je pense qu'à mourir J'ai oublié comment aimer 'Man pourquoi je pense qu'à la trouver J'ai oublié comment j'dois être 'Man pourquoi c'est pas moi le maître J'ai oublié comment j'dois vivre 'Man pourquoi sur le quai j'suis ivre J'ai oublié comment te dire 'Man pourquoi mon navire chavire J'ai oublié comment étreindre 'Man pourquoi la flamme doit s'éteindre J'ai oublié comment je suis 'Man pourquoi c'est moi la souris J'ai oublié comment je t'aime 'Man pourquoi ce mot c'est un blasphème J'ai oublié comment rester 'Man 'Pa j'suis désolé
2021-02-24 18:34:59
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
cha'
@lys merci... disons qu'il y a des hauts et des bas et que mon entourage ne me comprend pas vraiment mais sinon j'm'en sors, merci de ta proposition, ça me touche❤️ Merciii, si un jour tu as besoin de parler je serais là aussi !✨
Відповісти
2021-02-25 12:26:42
1
lys
@cha' Merci ❤️ Gros cœur sur toi
Відповісти
2021-02-25 18:02:27
1
cha'
De riiien ! Énooorme cœur sur toi auchiiii ❤️
Відповісти
2021-02-25 18:09:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504