EL AMOR
No podemos elegir quien nos atrae, pero podemos eligir a quien amar, el amor no es algo que sientes, es algo que eliges, lo que realmente sentimos son hormonas, feromonas, que determinan lo atraídos que nos sentimos por alguien. Llamamos amor a un predeterminado proceso de selección químico, el amor es mucho mas..trasciende nuestra comprensión, el amor es una fuerza primordial en el universo que armoniza al todo, el amor es Dios..es una elección,  Podemos elegir seguir o no seguir a Dios, pues así también podemos elegir a quien amar. El amor se construye y se transforma, haciéndonos sentir pero eso que sentimos no es el amor, esos sentimientos son solo el resultado de amar. Inconsciente mente buscamos el amor,  es una necesidad, como comer o respirar, una ves alguien dijo, que aquel que vive sin amor jamas a estado vivo,  caminamos por ahí, muertos en vida, fingiendo que la persona que tenemos delante es el amor de nuestras vidas, pero realmente sabemos lo que es amar?, me causa gracia cuando una persona dice que el amor no existe, por que la engañaron o su relación no funciono, o cuando dicen que el amor en se acabo, déjenme decirles algo, el amor jamas se acaba, es una fuente inagotable que mantiene en movimiento al universo, el amor no se limita a una relación, ni mucho menos a los seres humanos, se los dice alguien que jamas a estado en una relación sentimental, mas sin embargo amo con locura, con cada átomo en mi ser. Toda mi vida eh buscado amor en las personas cuando en realidad siempre a estado dentro de mi.
2020-08-06 02:48:08
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1232
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1526