Близькі люди
Julia Pound
Ми інколи забуваємо хто ми є Ми інколи забуваємо де ми є Ми інколи забуваємо все, все що можна Але рідних людей ми не забудемо ніколи Тих людей, які допомагали нам, радилися з нами, сумували, плакали, раділи, і все для нас зробили Ми їх не забудемо Та хоч весь світ навкруги перевернеться, ми змінено свій спосіб життя Вони будуть у нас глибоко, глибоко в серці І будемо пам'ятати їх до кінця свого життя.
2021-11-28 18:41:49
4
0
Інші категорії
Сумні вірші Філософські Вірші до свят Радісні вірші Ода Історичні
Інші поети
Helen Roo
@Helen_Roo
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4207
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1464