Le Noël de Dane
Sur la fenêtre se dépose les premiers flocons d'hiver. Dans la maison, les enfants rient en les voyant, ils sautent heureux autour du sapin. Dehors une femme est assise, elle ne sourit pas en voyant la neige arriver, et pourtant dieu sait qu'elle aimait cette époque quand elle était petite. Mais aujourd'hui c'est tout le contraire, depuis bien longtemps le père Noël l'a oubliée, depuis bien longtemps elle appréhende cet hiver. Elle pense aux enfants réunis autour d'un sapin rempli de cadeaux, d'une famille joyeuse autoure d'une dinde. Et elle, elle se voit le soir, seule sur son carton à regarder le ciel. Dane sait qu'elle ne percevra rien , mais son âme d'enfant revient toujours et au fond d'elle, Dane espère croiser le père Noël. just_axelle
2020-12-01 21:23:39
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Un_Reve_De_Liberte
Fautes: Autour d'une dinde (au lieu de autoure) Un espace en trop à "elle ne percevra rien"
Відповісти
2020-12-02 22:03:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1461
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
100
8
11700