1.
Якось на літні шкільні канікули я запросила подруг-однокласниць погостювати кілька днів в будинку моєї бабусі — в селі, недалеко від нашого райцентру. Брали з собою хто що міг: від продуктів до касетного магнітофона. І десь поміж касет, що ми з собою привезли, були пісні тоді ще маловідомого гурту «Океан Ельзи». Дівчата гордо називали себе прихильницями рок-музики і з задоволенням слухали його пісні. Моя душа меломана, звична до російської «попси», не дуже сприймала манеру співу Славка Вакарчука. Але «Там, де нас нема» зачепила-таки якусь із струн в моєму серці. Сидячи на шкільному підвіконні, я ще не раз наспівувала цю мелодію.
Коментарі