1.
2.
3.
4.
5.
4.
Моя подруга тоді сказала: « Я тобі заздрю. І не тому, що ти йдеш на концерт, а тому, що твоя мрія здійснилася». Те відчуття, коли мої внутрішні метелики в животі знову затанцювали, неможливо порівняти ні з чим. Воно потім ще кілька разів з’являлось у моєму житті. Це те, що я називаю щастям.

На концерт мене проводжали всім поверхом гуртожитку і так само зустрічали. Я заходила по черзі в кімнати до знайомих, однокурсників, друзів і розповідала про враження. Мене не гнітило відчуття самотності, коли сиділа в першому ряду сама, коли сама йшла на концерт. Не переслідувало відчуття страху, коли сама поверталася додому нічним містом. Мене накрила з головою хвиля океану здійсненої мрії...

© Jylia ,
книга «Історія одного кохання».
Коментарі