Вічинені двері
-Точно!- викрикнула Марійка .
-Що ?- обернувши голову запитали друзі .
-Хлопчик .Невже це ..
-Хто?
Марійка вже нічого не чула вона була зайнята своїми думками .
-Машо!-викрикнули друзі.
Марійка аж підскочила .
-Що?
-Хто цей хлопчик ?
-Аа. Я не впевнина але мені здається це Тарас.
-Гайдайчук?(хлопець з школи ).
-Що?Ні!Шевченко !Пам'ятаєте в 7 класі ми вчили його вірш "Мені тринадцяти минало ..".
- Точно !-сказав Костик .-Але які кольори там були ?
-Щяс зачикайте пригадаю
...Село почорнілі ,
Боже небо голубе є
І те помарніло ...-промовила Адалінда
-Чорний та голубий .Це ті кольори які змінили його життя.-відповіла Марійка .
-Чудово -радісно відповів Костик .
Адалінда подивилась на Марійку немов вона в неї щось забрала .Можливо радість Костика це ж вона мала сказати ці кольори .Невже в нас наколюється трикутник ?
-Ось осьцей ключ нам потрібен -вказуючи на чорно-блакиткий ключ промовила Марійка.
І знову цей голос з верху .
-Так ви праві це той ключ -розчаровано промовив чоловічий голос - Хоть запас ви і відгадали але це ще не означає що в наступний раз вам так повезе .
А в цей момент ключ підлитів до дверей і двері відчинилися.
-Чудово , ви молодці !-промовила Лілія .- Не слухайте Алекса ви молодці !
-Чудово тепер два голоси говорять з нами -промовив Костик .
Дівчата посміялися .Далі їх ждуть небезпечні і веселі пригоди подивимось що буде далі .
-Що ?- обернувши голову запитали друзі .
-Хлопчик .Невже це ..
-Хто?
Марійка вже нічого не чула вона була зайнята своїми думками .
-Машо!-викрикнули друзі.
Марійка аж підскочила .
-Що?
-Хто цей хлопчик ?
-Аа. Я не впевнина але мені здається це Тарас.
-Гайдайчук?(хлопець з школи ).
-Що?Ні!Шевченко !Пам'ятаєте в 7 класі ми вчили його вірш "Мені тринадцяти минало ..".
- Точно !-сказав Костик .-Але які кольори там були ?
-Щяс зачикайте пригадаю
...Село почорнілі ,
Боже небо голубе є
І те помарніло ...-промовила Адалінда
-Чорний та голубий .Це ті кольори які змінили його життя.-відповіла Марійка .
-Чудово -радісно відповів Костик .
Адалінда подивилась на Марійку немов вона в неї щось забрала .Можливо радість Костика це ж вона мала сказати ці кольори .Невже в нас наколюється трикутник ?
-Ось осьцей ключ нам потрібен -вказуючи на чорно-блакиткий ключ промовила Марійка.
І знову цей голос з верху .
-Так ви праві це той ключ -розчаровано промовив чоловічий голос - Хоть запас ви і відгадали але це ще не означає що в наступний раз вам так повезе .
А в цей момент ключ підлитів до дверей і двері відчинилися.
-Чудово , ви молодці !-промовила Лілія .- Не слухайте Алекса ви молодці !
-Чудово тепер два голоси говорять з нами -промовив Костик .
Дівчата посміялися .Далі їх ждуть небезпечні і веселі пригоди подивимось що буде далі .
Коментарі