Вони вийшли з кімнати і побачили дивне сяєво в коридорі .Ні заждіть це не світіння це туман той самий що забрав їх батьків Адалінда побачила в тумані батьків і побігла туди .
-Стій Адалінда !Це може бути пасткою -промовив Костик .
-Ти не розумієш це мої батьки навіть якщо це паста це вартує того щоб знову їх побачити !
Адалінда бігла все далі й далі ,а її друзі хотіли її зупинити вона добігла до туману , а її друзі були в метрі ві неї .Вона стояла і дивилась на своїх батьків вони зовсім не змінились .
-Дивіця ,це мої батьки вони зовсім такісінькі як і були !Бачете ?!Вони не мертрі!
І тоді з верху почувся голос чоловіка того самого що закрив нас в кімнаті .Але він вже не говорив злісно , а ніжно промовив.
-Адаліндо !Насправді це проекція твоїх батьків .Але я можу зробити так що ви знову будете разом все що потрібно це замінити одне життя на життя твоїх батьків ти повинна вбити Марійку!
Адалінда вслуховувалась в його слова цей голос неначе очаровував її.
-Що?-злякано промовила Марія-ти ж такого не вкоїш справді ми ж подруги  і до того ж найкращі .
Адалінда невов прокинулась .Але голос продовжував .
-Яка вона тобі подруга якщо закохалася в хлопця який тобі подобається !?-По Марійкі пішли мурашки звідки цей голос це знає ?-Такщо тепер я твій друг .Я-Алекс .
Адалінда вже нічого не слухала вона хотіла повернути батьків .Її очі були червоного кольору ,а кінчики волос стали червоні як кров і в її руках з'явився окровавлений ніж .Маша разом з Костиком  почали тікати .
-Адаліндо , не слухай його нівкого я не закохалася !Він бреше !
-Так, Адаліндо,заспокійся ми твої друзі ми найдемо інший шлях до наших батьків разом !
Адалінда подивилася на Костика і взмахнула  рукою і Костик відбиті в іншу кімнату  і двері закрились .
-Адаліндо, зачикай будласка .
-Все буде добре ми ж друзі .
Костик стукав в двері .
-Адаліндо , заспокійся !-сказала Костик .
-Ніяаі ми не друзі я бачила як ти дивилась на Костика !-демонічним голосом сказала вона .
-Тобі здалось .Я ж завжди була за тебе невже ти думаєш що я могла зробити тобі біль .Ти моянайараща подруга послухай ж мене !
Адалінда вже прижала марійчку до стіни ,і ніж був біля її шиї ,але Адалінда зупинилась, і кинула ніж та обняла подругу .Двері відчинилсь і звідти вибіг Костик і обійняв своїх подруг .
-Дурепа ти могла повернути батьків !
-Я і так знайду їх зі своїми друзями і ти нам не завадиш!
-Ну ми ще подивимось !