Вийшовши із похмурого бару, ми швидким кроком попрямували у бік майбутнього чорного аукціону.  Спочатку у нас вистачало часу, але через Ланувель, яка сказала, що баранина без салату нікуди не годиться, нам довелося затриматися.

Сита і задоволена Ланувель дивилася на мене, поки ми йшли.

– Що?

- Високоповажний Герой, ви знаєте бармена?

- Тоні?  Я добре знаю його.

Він був чудовим другом, який навчив мене виживання у цьому світі.  І завдяки йому я, будучи безневинним школярем, зміг пізнати жінок.  Я б відкрив бізнес разом із ним, якби не був героєм.

- Звідки ви знаєте його ім'я?

- Бо я герой.

Нехай колишній найманий убивця Тоні і був хорошим другом лише в 1-му проходженні, але це не означає, що я збрехав Ланувель.

Перком героя був не лише 500% бонус до досвіду.

Я міг побачити статус інших людей.  Спочатку я теж здивувався такій здібності, але після балаканини Професора Мораль я зрозумів, що це було зроблено на благо героя, щоб він міг розрізняти сильних і слабких і не кидатися з самого початку на потужного супротивника, померши, як жалюгідний пес.

Ця здатність все ще діяла у другому проходженні.

- Ого!  Отже, ви  мої навички бачите?

- Звісно, ​​200-й рівень.

Повідомлення

▷Раса: Людина

▷Рівень: 200

▷Спеціалізація: Вчений (Знання = Чаклунство↑)

▷Навички: Магія(A), Магія(A), Чарівність(B), Готовка(B), Вічна молодість(C)…

▷Стан: Зацікавленість

Рівень 200. Це не зрівняється навіть із найслабшими підлеглими Владики Демонів Педонара.  Але через те, що ранги навичок Ланувель були вкрай високі, можна сказати, що має великий потенціал.  Якщо говорити про ранги навичок, то у звичайних людей він був вкрай низький.

Наприклад:

Повідомлення

▷Раса: Людина

▷Рівень: 8

▷Спеціалізація: Злодій (У денний час→Удача↓)

▷Навички: Поле зору(E), Втеча(F), Вбивство(F)

▷Стан: Нервовість

Приблизно такому рівні перебувають навички дорослої людини.  Як у цього молодого хлопця, котрий намагається потай умикнути мішок з грошима з пояса Ланувель.

- А?!  - Вигукнула Ланувель.

У цей момент я зробив свій хід.  Навіть не глянувши на Ланувель, що панікувала, я витяг ліву ногу вбік, ніби інстинктивно.

*хлоп*

Злодій спіткнувся об мою ногу і звалився на землю.  Не випускаючи мішок з грошима, який він вкрав, злодюга відразу спробував підвестися.  І все ж таки я виявився швидше.

- Кх?!

Я стрибнув на нього зверху і затис його спину своїм коліном між 4-м і 5-м поперековими хребцями.  Це місце було найбільш схильне до появи грижі міжхребцевого диска.  Незабаром з'явиться біль у попереку, якщо вчасно не вжити заходів, а повсякденне життя стане складним через оніміння ніг.

У минулому я любив мітитись саме в це місце.

– Хех.  А ти чіпкий малий, га?

Молодий злодій, обличчя якого скривилося від болю, не послабив хватку правої руки, що тримала мішок з грошима.  Він дико розмахував своєю вільною лівою рукою на всі боки, намагаючись чинити опір.

Якби в цей момент злодій вирішив відмовитись від грошей, тоді у нього все ще був би шанс втекти від мене.

Він мав 8-й рівень, його фізичні здібності перевершували те, що я мав на своєму 1-му рівні.  Проте жадібність зіграла з ним злий жарт.

Я завдав сильного удару ребром долоні по шиї злодіїв.  Це була дія, яку я повторював протягом останніх 10 років – вбивство.

Я почув хрускіт шиї, що ламається.  Удар припав між 6-м і 7-м шийними хребцями.  Я діяв за тим самим принципом, що й з хребтом.  Завжди знайдеться слабке місце.

"Чисто спрацьовано, хех"

Жодної краплі крові на одязі.  Дворяни та багатії скоро зберуться на чорному аукціоні, тому було б погано, якби я з'явився з кров'ю на одязі.

- Високоповажний Герой, схоже, має досвід убивств, - сказала Ланувель, підбираючи мішок із грошима.

- Небагато.

У 1-му проходженні я спочатку вважав кількість вбивств, але після 100-го кинув цю ідею, оскільки це надто стомлювало.

І я не був дивним.  У цьому дикому світі було воістину багато вбивць, і не часто хто за своє життя не пережив хоча б одну війну.  Ось чому середній рівень звичайного дорослого чоловіка був 3-тім.  З іншого боку, більшість жінок, незалежно від віку, мали 1-й рівень.

Повертаючись до теми...

Злодій, якого я вбив, мав 8-й рівень, а це за межами норми.  Звідки він міг роздобути так багато очок досвіду?  Судячи з навичок, він не був ні колишнім солдатом, ні мисливцем.

І мені тут же спало на думку цілком очевидний висновок.  Цей злодій був хворим виродком, який убив десятки невинних громадян.  Хоча історія була б іншою, якби в нього була спеціалізація Героя.

Повідомлення

▷Раса: Архілюдина

▷Рівень: 4

▷Спеціалізація: Герой (досвід 500%)

▷Навички: Інтерпретація (А), Стійкість (F), Духовний меч (F), Приховане вбивство (F), Вбивство (F)

▷Стан: Гарний настрій

Мій рівень різким стрибком піднявся нагору.  Хоча цьому і допоміг бонус 500%, але я здобув досить багато очок досвіду через високий рівень злодія.

Перше полювання непогано задалося.

- Ох, правда!  Високоповажний Герой, ваш рівень піднявся?

- Так.

Я досяг 4 рівня, і мою теперішню силу можна було порівняти з хорошим атлетом із Землі.

- Я поясню причину цього.  Всі тварини і рослини мають внутрішню силу.  Деякі стають сильнішими у міру розвитку, але більшість збільшують цю силу за рахунок крадіжки чи поглинання, і накопичена сила відображається у статусі у вигляді рівня.

Ось звідки починається все безумство цього фентезійного світу.

Це система, згідно з якою ти стаєш сильнішою, ніж більше вбиваєш.  Це цілком нормально для якоїсь рольової гри, але насправді це стане кошмарним світом виживання.

Убийте своїх сусідів і станете сильнішими!

Бог цього світу справжній божевільний.

***

Я залишив труп злодія стражникам, що патрулюють околиці.  Ланувель підтвердила наші статуси, щоби нас не затримували з цього приводу.  Звичайно, правда про те, що я Герой, не була розкрита.  Через кілька днів чутки все одно розлетяться по всьому королівству, а поки що краще приховувати цей факт, щоб легше пересуватися містом.

- Ланувелю, подбай про мій мішок з грошима.

- Добре~

– І вистачить намагатися діяти мило.

- Добре…

Ми зайшли в темний провулок, який мав привести нас на чорний аукціон.

- Ви клієнт Тоні?  - ввічливо запитав мене худий молодик, який опинився на дорозі.

Темна Комерція, що працює в тінях і процвітаюча на всіх континентах цього світу, була нелегким противником.  Їхній рівень безпеки був неймовірний.  Навіть спіймавши їхній хвіст, до тіла було складно дістатися.  Навіть у першому проходженні я, зрештою, не зміг знайти голову.

– Не клієнт, а ворог.

Я був обережний, і сказав потрібний пароль.

- Хаха, слідуйте за мною.

Юнак дружелюбно посміхнувся і повів нас за собою.  Наслідуючи його, ми дісталися до двоповерхового дерев'яного будинку.

Зовні він нічим не вирізнявся серед інших.  Навіть інтер'єр був таким самим, як у будь-якого з будинків знаті у столиці.

Увійшовши до однієї з кімнат, ми побачили діаграму, намальовану на підлозі.

– Це магічне коло просторового перенесення.  Витрачені з його створення ресурси надзвичайно дорогі… - пробурмотіла Ланувель.

Як і випливало з назви, це було магічне коло, яке переносило у просторі людей.  Будь-хто міг активувати це коло, намальоване досвідченим магом, якщо використати потужний каталізатор і вимовити відповідну команду.

"Що й слід було від них чекати"

Подібна річ була не дешевим предметом, але якщо враховувати кількість грошей, що крутяться на чорному ринку, його товари та довіру клієнтів, то його ціна нічого не означала.

Ланувель продовжила озиратися.

- Воу… я навіть не уявляла.  Я думала, чорний аукціон розташовуватиметься безпосередньо в столиці в одному з будинків.

— Досить дивуватися всьому, як селище.

- Уу... Кажу вам, це ви дивно ведете себе, Високоповажний Герой.

Хоч вона й назвала мене так, вираз молодика анітрохи не змінився.  Він думав, що я використовую такий псевдонім для прикриття.

- Будь ласка, скористайтесь цим.

Ми отримали маски, щоб приховати особи.  У мене була маска вовка, а Лунавель — маска лисиці.

Хоч там були люди, які любили привертати до себе увагу, не носячи масок, але я був Героєм, який не міг світитися в подібних місцях.

- Ми готові.

- Добре, сер.

Юнак переконався, що ми надягли маски і стали в центр кола, сказав необхідну команду.  Незабаром коло засвітилося та активувалося.

Ми одразу перенеслися з дерев'яного будинку до невідомого нам місця.  Це було темне підземелля.  Я зупинив Ланувель, яка спробувала скористатися магією освітлення, щоб вона не спровокувала варту, що ховається в тінях.

Я бував тут у 1-му проходженні.  Таємне укриття, збудоване під лісом на південь від столиці королівства.  Їм часто користувалися, поки якийсь придурок, зачарований культом, не звершив тут заклик демона.  До того ж, я приїжджав сюди кілька разів як покупець.

- Для мене честь, що ви відвідали наш аукціон, - привітав нас гід середнього віку, що раптово з'явився з темряви.

Я зробив легкий уклін головою.

- Коли початок?

- Зовсім скоро.  Після невеликих пояснень я проведу вас до зарезервованих місць.  Якщо хочете зробити ставку, то смикайте за дзвін перед собою.  Оплата завжди проводиться наперед, ми приймаємо тільки монети та коштовне каміння.  Ми не несемо відповідальності за проблеми або збитки, які можуть виникнути, якщо ви знімете маску або розкриєте свою особистість.

Я вже знав про такі речі, але Ланувель це чула вперше.

- Міс Екстра, ви уважно слухали гіда, так?

- Я не екстра, я Ла-ММФГ?!

- Краще тримай рота на замку.

Я прибрав руку з рота Ланувель, яка жваво закивала.

Археолог Ланувель.  Вона була відома на середньому континенті Фантазії.  Що вона намагалася зробити, розкриваючи свою особистість?  Справи йшли добре, я навіть купу грошей урвав від Пельменного Короля, але з таким наглядачем не варто було розслаблятися.

- Йдіть за мною.

Ми пройшли за гідом через темний тунель.

Доставляти проблеми – найжорсткіше табу тут, за порушення якого тебе поховали живцем.

- Високоповажний Герой, тут всюди встановлені магічні кола вибухів, - прошепотіла Ланувель.

Я знав це добре.  Ось чому "поховання живцем" було не жартом.

Ми вийшли з тунелю і потрапили до просторої зали.  Тут не було жодного вікна, оскільки це підземелля, але все ж таки було так світло, ніби ми знаходилися на поверхні.

- Вдалого вам проведення часу.

Гід уклонився і пішов.

Всюди стояли круглі столики, кожен із яких зарезервований для конкретних гостей, а перед ними невелика сцена, куди виводять рабів для демонстрації.  На кожному столі були простенькі закуски та дзвіночок із чистого золота.

Такий був чорний аукціон, і перк героя тут відіграватиме активну роль.

- Панове, ми розпочинаємо аукціон!

Хлоп!  Хлоп!  Хлоп!

Хазяїн аукціону привітав усіх під сухі оплески, і на сцену піднявся перший товар, закутий у кайдани.

- Досвідчений воїн, який вижив на території демонів!  Ви бачите шрами по всьому тілу?  Завдяки щасливому випадку ми знайшли його, коли він тільки-но вбив могутнього демона, але був на межі смерті.  І ми зцілили його!  Досвідчений воїн запропонував себе рабом, щоб погасити цей обов'язок!  Він пригодиться як гладіатор або охоронець!

"Невже?"  - Подумав я і перевірив його статус.

Повідомлення

▷Раса: Людина

▷Рівень: 11

▷Спеціалізація: Воїн (Бій→Витривалість↑)

▷Навички: Удача(B), Виживання(E), Володіння мечем(F)

▷Стан: Стривоженість

Хріна лисого!  Теж мені досвідчений воїн...

Не має значення, як гарно упакований товар, мене не провести.  Його єдиною високою навичкою є лише Удача.  Звісно ж не знайдеться сліпого дурня, який платитиме за такого слабака.  Адже це не блошиний ринок, у людей тут був надзвичайно проникливий погляд.

Дзинь-дзинь.

Дзинь-дзинь.

Дзинь-дзинь.

Що ж… Схоже, гроші їм витрачати нема куди.

Якщо знайшли помилки в тексті, сміливо пишіть про них у коментарях  або в телеграм групу (https://t.me/kiritai_aioshi), там щодня буде викладатися графік виходу нових глав.

Коментарі та вподобання дуже допомагають виходу продовження.

Дякую, що прочитали главу!

Слава Україні!