Смуток бархатних днів
Заморожені мої почуття, Змертвілі квіти — любов, Я пірнаю одна в забуття, По руках моїх — чорна кров. Мої вени сповнені болю І співають у ритмі ножів, Я хочу до тебе, на волю, У смуток бархатних днів.
2024-01-17 05:40:10
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Пані Зефірка
Бездоганно!
Відповісти
2024-01-26 06:55:32
1
Твоя Відьма
@Пані Зефірка ❤️‍🩹❤️‍🩹❤️‍🩹
Відповісти
2024-01-26 21:52:52
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3754
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1762