Кому як не тобі знати, що творчі люди частіше за інших стикаються з проблемами внутрішнього характеру. І ні, я зараз не про хронічні захворювання внутрішніх органів, я про моральні слабинки і особисті переживання. Погодься, що був час, коли ти  відчував апатію до цього світу, проблеми накривали з головою, або ж ти просто казав "Господи, за що це мені?". Але, якщо одні змогли це перебороти в собі, то для інших такі ситуації перетворюються у так звані "творчі кризи". Нерідко після таких станів креативна частинка свідомості поволі починає занепадати, відсовуючи творчість на задній план. Тому тут я наведу п'ять кроків, як зупинити піврозпад творчої особистості.

Почніть зі свідомості.

Перш за все варто підняти свою "п'яту точку" з насидженого місця. Варто зрозуміти, що поки ти лежиш згорнутим в клубочок, десь за межами кімнати, за стінами твого будинку життя бурлить і проходить повз тебе: люди знаходять нові знайомства і закохуються, летять у космос (насправді, ні), відкривають щось нове для світу, стають популярними і йдуть в небуття. Час нікого і ніколи не чекає, він не робить абсолютно ніяких винятків, тому марнувати його, замикаючись у собі, у власних думках, є справжнім злочином проти самого себе.

Знай, десь у світі, серед мільйонів, на перший погляд, звичайних, сірих людей, народжується талант, зоря нової ери. А хто сказав, що ти не можеш бути цією зорею у свій час? Твоя самооцінка? Чи той трутень сумнівів і людських осудів, що живе всередині і час від часу підгризає тебе? Може вже настав той момент, коли варто зробити кардинальну чистку організму від уявних шлаків свідомості? Заклади в собі насіння впевненості, і поволі вирощуй його. Тоді настане і той день, коли ти стоятимеш в залі слави під світлом софітів.

А взагалі, замислись на хвилину, що привело тебе до цього стану. Критика, що є цілком нормальною? Чи, може, невелика кількість фанатів? Не знаєш, як завершити книгу? Це настільки дрібні проблеми, але ці крихітки змогли загнати тебе, як ти гадаєш, у глухий кут. Так ось:

1. Немає ні одного митця, напевно, у всьому Всесвіті, творчість якого б визнали одразу, лише їхнє власне бажання і невтомна праця над творами і собою дозволили добитися їм того, що вони мають зараз. По секрету, навіть визнані твори і сьогодні не рідко поливають тоннами нестерпного бруду, тому не варто впадати в істерику, коли тобі вказали на граматичні помилки в тексті чи виразили невдоволення щодо твоєї техніки.

2. Аудиторія шанувальників в кожного різна, ти не можеш змусити людей любити свої твори. Твої творіння обов'язково знайдуть і своїх поціновувачів, не відразу, але результат вартий очікування.

3. Творчі кризи є абсолютно нормальним явищем, з цього не потрібно робити цілу трагедію. Спробуй відпочити, може, поїдь за місто, до бабусі у село, вилізь на дах будинку і поспостерігай за небесним полотном, або просто займись улюбленою справою. Знайди щось, що тебе по справжньому надихає: пейзажі, люди, картини, почуття – відшукай серед хаосу буденності власну музу.
Занотуй десь у себе в правій півкулі мозку, що неважливо, що станеться з тобою в житті, все це можна пережити без зайвих моральних і духовних втрат.

Ось тоді нарешті прийде момент, коли ти вилізеш з-під купи ковдр меланхолії та хандри і заявиш, якщо не всьому світу, то самому собі точно, про свої плани та амбіції щодо підкорення творчої вершини сьогодення.