TheHelp
I was 18 years old when I first became homeless roaming with no idea where to go lost & all alone with the exception of the voices in my mind sleeping outside in the snow in 0° Celsius watching people overdose that I had come to know on an everyday basis seeing people get jumped & robbed that were my friends & even getting jumped & robbed myself on more than one occasion I didn't care anymore I had just given up & I would spend the entirety of days at a time sprawled out on the hard sidewalk crying until I fell asleep most frequently to be awakened by a police officer & taken to jail for sleeping right out in public I didn't care if it was against the law or not at least I got shelter from the weather & a bite to eat I met a musician & found some motivation to go out & play guitar for money on the roadside & it was a pretty good deal I guess people were just happy to see me trying when I met this beautiful girl who I felt a deeper connection than I have ever seen before I lost myself when she payed me no attention so I walked 167 miles away because I just couldn't handle seeing her & not being with her even though we were still friends I ended up working things out after I showed up to a new town & got a job rented a hotel room at the famous haunted auburn hotel which was actually haunted in real life & still is but I ended up slipping up on my finances & lost the room making me homeless again when I got a call over Facebook from my sister who offered to help bring me back home down south which is where I am now that's the basic of that story I'll tell you more when you're interested
2018-05-08 04:41:38
5
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3610
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4688