Початок мого життя
Це би було так як би я це все зробила насправді та я боягузка.Так можливо я і є тою гусьоною чи куркою як мене прозвали. Можливо я дійсно нікчема, хто ж тепер знає, та я знаю лиш одне, я хочу жити і творити хоч і не вмію цього,і не знаю чи зможу витримати всі ті випробування що звалились на мене. Тому що я нікому в цьому світі не потрібна мені вже тридцять шість а я й досі самотня і досі ще ні з ким по справжньому не була. Можливо вже й не буду, бо мій поїзд вже давно поїхав, та й хто захоче зі мною бути якщо дізнаються про мене якою я є. Я вважаю себе психічно хворою,хоч і не ходила до лікаря, мене в дванадцять років зламали, завдали психологічної травми, мене згвалтували хоч і не фізично бо до мене не торкалися, але змусили роздітись і сміялися з мене. Після того випадку я стала дивною я почала торкатися себе я вдовольняла себе я почала красти в батьків гроші і купляла за них солодощі. Я змінилася не тільки фізично чи психологічно, я стала абсолютно іншою людиною, я перестала розуміти для чого живу.
Коментарі