238.
Людмила Баглай
✍🙏🏻 Ти згодом будеш усміхатись... Та не такий сміх буде, як колись... Бо подумки, ти, будеш повертатись, Де мрії... ти назавжди залишив... Де залишив свої ти сподівання, Побачитись ще раз... востаннє... І всі бажання марнії твої, Це усвідомив ти і зрозумів... Бо іноді життя із долею жорстокі... Дають випробування нам все більш глибокі... Та треба рухатись, вперед іти, Долати долі закручені шляхи... Вони тебе ведуть стежками ввись, То повертають стрімко вниз... То так закручують твої шляхи, Що виходу здається вже не бачиш ти... Та всеодно уперто ти ідеш І з долею своєю суперечки все ведеш... Свої не полишаєш мрії і бажання, Хоч знаєш, марні все це сподівання... 18.12.2022
2023-01-27 14:38:30
2
0
Інші вірші поета
247. 263. 268. 262.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6841
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2746