Війна
Чи то життя таке жорстоке, Чи то жорстокі ми? Чому приречені страждати Там,на війні,чиїсь сини. Настав в сім'ї цей день сумний Прийшла повістка сину. Благала мати на колінах : "Ріднесенький,не йди" Син витер сльози і обнявши мати, Пішов свою країну захищати. Хотів,щоб мати жила в мирі, А вийшло навпаки Попали прямо в серце люті вороги. Приїхав син до мами, Але на жаль в труні. "Чому ж ти не послухав,би був тепер живий" Стояла на могилі заплакана й сумна , Убита горем мати свого захисника.
2018-10-29 19:41:50
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
lovenat
@Ri_Ri дякую, приємно 💖
Відповісти
2018-10-29 19:46:53
1
lovenat
спасибі 😚
Відповісти
2018-10-29 19:58:22
Подобається
Ri_Ri
😞😞😞
Відповісти
2020-01-04 21:34:18
Подобається
Інші поети
Ада
@Ada_SenGermen
yoona
@yoona_yeol
Robbie Massey
@robbie_massey
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2368
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6138