Війна
lovenat
Чи то життя таке жорстоке, Чи то жорстокі ми? Чому приречені страждати Там,на війні,чиїсь сини. Настав в сім'ї цей день сумний Прийшла повістка сину. Благала мати на колінах : "Ріднесенький,не йди" Син витер сльози і обнявши мати, Пішов свою країну захищати. Хотів,щоб мати жила в мирі, А вийшло навпаки Попали прямо в серце люті вороги. Приїхав син до мами, Але на жаль в труні. "Чому ж ти не послухав,би був тепер живий" Стояла на могилі заплакана й сумна , Убита горем мати свого захисника.
2018-10-29 19:41:50
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
lovenat
@Ri_Ri дякую, приємно 💖
Відповісти
2018-10-29 19:46:53
1
lovenat
спасибі 😚
Відповісти
2018-10-29 19:58:22
Подобається
Ri_Ri
😞😞😞
Відповісти
2020-01-04 21:34:18
Подобається
Інші категорії
Вірші до свят Соціальні Для дітей Для підлітків Гумористичні Філософські
Інші поети
VVIAN 00
@imvvian_
Olena Кim
@lenhcikm
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2000
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2660