Війна

lovenat

Чи то життя таке жорстоке, Чи то жорстокі ми? Чому приречені страждати Там,на війні,чиїсь сини. Настав в сім'ї цей день сумний Прийшла повістка сину. Благала мати на колінах : "Ріднесенький,не йди" Син витер сльози і обнявши мати, Пішов свою країну захищати. Хотів,щоб мати жила в мирі, А вийшло навпаки Попали прямо в серце люті вороги. Приїхав син до мами, Але на жаль в труні. "Чому ж ти не послухав,би був тепер живий" Стояла на могилі заплакана й сумна , Убита горем мати свого захисника.

2018-10-29 19:41:50

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

lovenat

@Ri_Ri дякую, приємно 💖

Відповісти

2018-10-29 19:46:53

lovenat

спасибі 😚

Відповісти

2018-10-29 19:58:22

Подобається

Ri_Ri

😞😞😞

Відповісти

2020-01-04 21:34:18

Подобається

Інші категорії

Сумні вірші Філософські Пейзажні Соціальні Радісні вірші Подійні

Інші поети

N M

@_winter

Black flower

@_Black_flower

Adara Halley

@adarahalley

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1622

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6264