Боже, як же страшно на таке погоджуватися, але, з іншого боку, що мені втрачати?! Я всеодно через 3 місяці помру, тому..
- Я згодна - невпевнено сказала я
- Круто! Я, як раз, знайшла для тебе підходящий тур та й не такий дорогий. Що ж, ходімо відмовимось від лікування. Чесно, я й не думала, що ти так швидко погодишся
Я й сама у це не до кінця вірила, та коли до смерті залишається 3 місяці, пріоритети різко змінюються
Чесно кажучи, я очікувала, що мені будуть вмовляти не коїти дурниць та самостійно не скорочувати собі життя, та втомленій жіночці лікарю було всеодно і на мене, і на моє здоров'я:
- Ок, заповніть цей папірець, заберіть свої речі та можете йти - пробубніла вона
Як же незвично після подій останніх днів було гуляти вуличками мого рідного міста. Якось все це відчувалось по-особливому, я точно знала, що бачу все це в останнє. Мені досі до кінця не вірилось, що смерть так близько. Це й не дивно, зовсім нещодавно все було добре, а тут.. Але, чому я?! Мені ж лише 18, я не готова помирати!