Хочу миру
Вплету я в косу свою русу, Шовкову, синьо-жовту стрічку, Бо довести сьогодні мушу, Люблю я наше, поле, річку, Ліси, поля, луги, долини, Людей, що з усмішкою щірою. Люблю, бо народилась в Україні, Люблю, бо дуже хочу миру. Нехай ця стрічка, синьо-жовта, Єднає всіх людей навколо, Тих хто осліпли, Хай оговтає, І так не схиблять більш ніколи. Бо як же можна зневажати Свою країну так зухвало, І прапор гордо прославляти, Чужої, іншої держави. Ви схаменіться сестри й брати, Погляньте ви лише навколо, Ви загасіть війни багаття, Хай не спалахує, ніколи!
2018-08-23 20:17:53
7
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4154
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5361