Хочу миру
Вплету я в косу свою русу, Шовкову, синьо-жовту стрічку, Бо довести сьогодні мушу, Люблю я наше, поле, річку, Ліси, поля, луги, долини, Людей, що з усмішкою щірою. Люблю, бо народилась в Україні, Люблю, бо дуже хочу миру. Нехай ця стрічка, синьо-жовта, Єднає всіх людей навколо, Тих хто осліпли, Хай оговтає, І так не схиблять більш ніколи. Бо як же можна зневажати Свою країну так зухвало, І прапор гордо прославляти, Чужої, іншої держави. Ви схаменіться сестри й брати, Погляньте ви лише навколо, Ви загасіть війни багаття, Хай не спалахує, ніколи!
2018-08-23 20:17:53
7
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4974
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2426