В цій главі... е-е-е-е... я хотів би-и-и-и розповісти про, е-е-е-е, цю... як її... імпровізацію!

Якщо ви розмовляєте приблизно ось так, то хутчіш бийте в дзвона і біжіть читати книжки! Якщо забуваєш слова в повсякденному житті, то що ж буде на сцені перед десятками, сотнями, тисячами, а то мільйонами глядачів!?

Забуваючи слова, багато артистів-початківців губляться, ніяковіють і навіть можуть втекти зі сцени - що є признаком слабкості, яку зал почне моментально жерти. Щоб цього не сталося, потрібно вміти імпровізувати і зараз я розповім, е-е-е-е, як навчитися цієї, и-и-и, майстерності.

Для початку потрібно читати. Будь що. В тебе повинен бути багатий словниковий запас, ти повинен вміти замінювати слова, шукати їм синоніми і вдало їх застосовувати.

Також ні в якому разі не потрібно кудись спішити. Спішиш - заплітаєшся в словах; заплітаєшся в словах - збиваєшся; збиваєшся - забуваєш текст. Забувши текст, ти стоїш посеред сцени і на тебе із здивуванням лупають сотні очей (перевірено досвідом).

Якщо ти багато читаєш і вмієш не спішити, ти повинен навчитися бути дотепним. Гумору багато не буває. Так, знаю, не всім дано, але якщо не вмієш жартувати, то читай вдвічі більше.

Агов, друже! Якщо що, то всі люди сидять не на стелі, а в залі! Розповідаючи вірш, або співаючи пісню, не вздумай постійно витріщатися на стелю - там лише павуки. Твій погляд повинен бути спрямований кудись в даль залу, або ж якщо в тексті є заклики до людей, прохання, чи щось подібне, просто хаотично поглядай в очі глядачам (це праило не стосується імпровізації, але погляд в стелю відноситься до тих же косяків, що й "е" та "и").

Імпровізація - це коли вигадуєш на ходу, але якщо відчуваєш, що можеш збитися в якомусь моменті, просто подумай що б ти зробив в такому випадку. Можливо, твій варіант буде навіть кращий за оригінал.

Посміхайся (але відповідно до художнього номеру)! Ніхто не знає, що ти збився, в залі ніхто не сидить з текстом і не відмічає де і що ти сказав не так.

Загалом, імпровізація - це не лише вміння викрутиться зі скрутного становища, імпровізація - це вершина гри артиста на сцені і щоб досягнути її, потрібен досвід, бажання і хоча б раз випадково забути слова і спробувати уникнути заминок та... е-е-е... тому подібному.