Розділ 1
Зустріч
Сім ранку. В будинку майже всі сплять, всі окрім Сашка. Хлопчик з темним волоссям дванадцяти років не міг дочекатися зустрічі... Зустрічі з його коханням... Сьогодні після обіду до нього має прийти Леся, щоб зробити спільний проект по біології.
"Цей день, має бути ідеальним" — думав Сашко, — "Я знову з нею побачусь!"
В школі вони завжди сидять разом, і за багато років, вона досі не знає про його почуття. Але зараз, він чує серцем, сьогодні Леся дізнається про його кохання!
***
Після сніданку, Сашко пішов до своєї кімнати, щоб зробити алгебру на понеділок, та може трішки підготуватися до приходу Лесі. Але не встиг він сісти за стіл, Сашко почув дзвінок мобільного. То був його друг Артур. Він узяв трубку.
— Алло, — сказав Сашко.
— Привіт, — відповів Артур.
— Щось від мене треба?
— Так, ти можеш сказати домашку по Алгебрі?
— Добре, зараз...
Саша пішов шукати щоденник. Знайшовши, він сказав:
— Так, зачекай... Номер 134, 136, 140.
— Дякую, Саш. А Леся вже прийшла? — з цікавістю спитав Артур.
— Ще ні, — відповів Саша.
— А, ну тоді удачі.
— Дякую.
— Сподіваюсь сьогодні ти зможеш!
— Дякую, Артур. Давай, бувай
— Бувай.
Саша збросив виклик, і пішов робити алгебру.
***
Після обіду, Сашко чекав, й чекав на Лесю. Ось нарешті він почув дзвінок в двері, підійшов до неї, і відчинив...
Там стояла красива дівчина, з рудим волоссям, вродлива, і просто прекрасна. Дівчина мрій...
— Привіт! — привіталася вона.
— Привіт, — відповів Сашко, — то, проходь.
— Дякую.
***
Десь через годину, Леся і Саша зробили проект, і так як Леся ще могла залишитися у них ще на дві годинки, вони вирішили пограти в Уно.
— Дев'ять! — сказав Саша викладаючи на колоду карту.
— Добре... — відповіла на це Леся і виклала дві дев'ятки.
Аж раптом, зі шкафу полинув дивне шарудіння.
— Мабуть кіт, — сказав Саша, підійшовши до шафи.
Він відкрив її, а там...
"Цей день, має бути ідеальним" — думав Сашко, — "Я знову з нею побачусь!"
В школі вони завжди сидять разом, і за багато років, вона досі не знає про його почуття. Але зараз, він чує серцем, сьогодні Леся дізнається про його кохання!
***
Після сніданку, Сашко пішов до своєї кімнати, щоб зробити алгебру на понеділок, та може трішки підготуватися до приходу Лесі. Але не встиг він сісти за стіл, Сашко почув дзвінок мобільного. То був його друг Артур. Він узяв трубку.
— Алло, — сказав Сашко.
— Привіт, — відповів Артур.
— Щось від мене треба?
— Так, ти можеш сказати домашку по Алгебрі?
— Добре, зараз...
Саша пішов шукати щоденник. Знайшовши, він сказав:
— Так, зачекай... Номер 134, 136, 140.
— Дякую, Саш. А Леся вже прийшла? — з цікавістю спитав Артур.
— Ще ні, — відповів Саша.
— А, ну тоді удачі.
— Дякую.
— Сподіваюсь сьогодні ти зможеш!
— Дякую, Артур. Давай, бувай
— Бувай.
Саша збросив виклик, і пішов робити алгебру.
***
Після обіду, Сашко чекав, й чекав на Лесю. Ось нарешті він почув дзвінок в двері, підійшов до неї, і відчинив...
Там стояла красива дівчина, з рудим волоссям, вродлива, і просто прекрасна. Дівчина мрій...
— Привіт! — привіталася вона.
— Привіт, — відповів Сашко, — то, проходь.
— Дякую.
***
Десь через годину, Леся і Саша зробили проект, і так як Леся ще могла залишитися у них ще на дві годинки, вони вирішили пограти в Уно.
— Дев'ять! — сказав Саша викладаючи на колоду карту.
— Добре... — відповіла на це Леся і виклала дві дев'ятки.
Аж раптом, зі шкафу полинув дивне шарудіння.
— Мабуть кіт, — сказав Саша, підійшовши до шафи.
Він відкрив її, а там...
Коментарі