أثقال الحياة
أشعر كأن الجدران تتكاثر حولي حتي كادت الغرفة لا تتسعنى ولا تتسع لانهياراتى الجدران تأكلنى أشعر بأنفاسى ولكنى متيقنة أنى لست علي قيد الحياة أتواجد ولا أحيأ أعباء الحياة ازدادت حتى قضت على أكتافى أشعر بالحمل الذي يُثقل نبض قلبى الحياة مستمرة في جعل الألم جزء منها وانا مستمرة في الموت داخليا أشعر أنى أحتضر أرسلوا الحياة تحياتي فأنت كالعادة رابحة سرقتى روحي منى ونزعتى منها كل دفء وكل حب ليسقط جسدى مهرولاً باحثاً عن هذه اللحظات في كل شئ ولكنه لم يجد غير الالم والأذى لا أعلم لما قد يود أى كائن أن يكون إنساناً فالحياة جحيم حى على الارض أنت فقط لا تعلم ولن تعلم متي سيتم تعذيبك،فهى تنتظر حتى يمتلئ قلبك بلحظة أمل لتستبدلها بكل حزن كأنها تخبرك أن كل شئ لن يصبح بخير وصفعاتى ستريك هذا
2021-10-19 02:23:12
0
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731