مُقابلة مع2020
Mesa
ما انتِ يا ايتها السنه؟؟! -أنا؟ عشرين عشرين -لم أبدأ من كانون بل بدأتُ من تشرين بسببك الناس وحيدين -أنا؟ و هل كانوا في السابق مجتمعين؟ -حبيبتي الحزن ، الالم ، المرض دائماً قريب - فلما انا السبب ، هذا عجيب! -الوقت ركض و أحضرني -فأنا حالي كحال أخوتي -تَعلمين ما سبب هذا؟ -انتم البشر فلماذا؟ - عزيزتي لولا المرض - لما حسستم بحلاوة الارض - و لما علمتم ان البشر مستعرض - آنستي سأخبرك شيئاً - لا الحياة و لا المرض السبب بل كُره البشر لبضعهم بعضاً
2020-10-26 14:37:03
3
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Mira
سنة تعييييييييييييييييييييييييييسسسسسسسسسسسةةةةةةةةة 😓😭
Відповісти
2020-10-26 14:48:21
1
Mesa
@Mira الحمدلله على كل حال❤😔
Відповісти
2020-10-26 15:02:06
Подобається
Mira
@Mesa و نعم بالله 💕☺
Відповісти
2020-10-26 21:06:01
1
Інші вірші поета
الكذب دائم نبينا سنتذكرك ما دمنا أحياء يبدو بأننا نتبع قلبنا من هم اصدقائي
Інші поети
Valour And Faith
@Valour_And_Faith
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5393
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3790