- Офігіти можна.
- Сказав тоді Руслан-фермер: що ми вирішили так: Серьога тебе не чіпає і ти йому нічого не говорити і вирішили нібито
- Мейтью
- А потім він такий підходить до мене.
- Мейтью
- *заб'єш
- Мейтью
- Або що вб'єш мене і я не повинен боятися це пиздець
- Мейтью
- Мене ще ніколи не бив ніхто.
- І ввечері він підходить до мене і каже "вибач мені будь ласка"
- Мейтью
- І такий я говорю на коліна встанеш прощу і він став на коліна і просив вибачення і я подумав що вибачив його, а потім він у мене на колінах плакав говорив, що тоді він перепив і взагалі не пам'ятає що тоді було що шкодує про це
- Мейтью
- Ну я себе відчув центром всесвіту і мені стало легше від того, що він страждає: так йому і треба
- Мейтью
- Потім він захворів на день
- Бити погано, сподіваюся він отримав по заслугам.
- Так, потім я виклав пост в аміно про цей випадок і назвав його на кшталт "я можу прощати навіть таке" і мені хтось написав що я не добрий, а просто жалюгідне терпляче: що зачепило за живе
- Мейтью
- І так був ще пост в аміно де я просив підтримки
- Мейтью
- І яка блята написала так мені і треба
- Мейтью
- Що нібито я сам винен, що його провокував
- Мейтью
- Пзд взагалі якийсь.
- Взагалі пости я ті не видаляв а просто залишив .. на хвилину- став мудріше нібито: я не злюсь на вас і ви на мене не сердитесь.
- Амино-світ анімешників? Там все якось по іншому, казково я б сказала.
- Не лише там
- Мейтью
- Там різні соо
- Мейтью
- Психологічна допомога там я був
- Мейтью
- У тому соо
- Мейтью
- Але там честь не допомога, а навпаки гнобиш більше... Це я підтримував інших, а не вони міняй
- Мейтью
- Взагалі було на той момент прикро, що я для них все, а вони для мене нічого
- Мейтью
- Можна й так сказати… Та у мене був тоді депресняк та істерика і взагалі на той момент я просто жив нею
- Мейтью
- Плакав та психовав
- Це нескінченний потік слів. Емоції зашкалюють, да?