Звільни мене
Аліна завжди відчувала, що в її серці живе щось незрозуміле, щось потужне і темне. Вона не могла зрозуміти, що це за відчуття, але воно завжди було поруч, мов тінь, що переслідує її на кожному кроці. Цей невидимий тягар ставав все важчим, і одного разу, коли вона вже не могла більше терпіти, сталося дещо незвичайне.Одного вечора, коли Аліна залишилася сама у своїй кімнаті, вона відчула, як холод проникає у її кістки. Вікна були зачинені, але повітря стало крижаним, а світло у кімнаті пригасло. Раптом, перед нею з'явився примарний силует – дух, який ніби виходив із її власного серця. Його очі були повні смутку і відчаю, а обличчя відображало її найглибші страхи та почуття."Звільни мене," – прошепотів дух, його голос був тихий, але сповнений болю. "Я – це ти. Я твої приховані емоції, твої страхи, твій біль. Ти тримала мене всередині занадто довго. Дозволь мені піти."Аліна дивилася на духа, відчуваючи, як її серце стискається. Вона усвідомила, що всі ці роки вона придушувала свої справжні почуття, ховаючи їх глибоко всередині себе, щоб не показувати світу свою вразливість. Вона завжди прагнула виглядати сильною, не дозволяючи собі відчути справжній біль і страх."Як я можу тебе звільнити?" – запитала Аліна, її голос тремтів від емоцій.
Коментарі