الحُب
ما هو الحب؟ أهو خيار؟ أم أنه مسار واجب السير فيه؟ أهو معاهدة سلام؟ أم أنه معركة محتومٌ علينا خوضها؟ إن أفصح الشعراء و أنبغ العلماء و أكثر الفلاسفة موضوعية فشلوا فى الإتفاق على مفهوم واحد للحب ، كما تمتلك أنت بصمات كثيرة مختلفة هكذا يمتلك الحب مفاهيمًا و انواعًا لا حصر لها. الحب بوابة تنقلك من واقع ذابل إلى حلم مشرق لامع ، الحب رفاهية ضرورية لمن وجده و تحدي لمن يبحث عنه و حلم ضائع لمن فقد الأمل في العثور عليه. الحب هو الطريق المُختَصَر لباب السعادة ، هو المفتاح الذي يخلص الانسان المُحِب من قيود الحياة. الحب هو أبلغ تعبير. By : @RM_STAN0 چُولِي🦋🍂🥀
2020-07-23 18:05:26
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
RORITA_
@چُولِي من بعدِك❤❤
Відповісти
2020-07-23 18:08:22
1
چُولِي
أنتِ أجمل شكرًا 😍💕
Відповісти
2020-07-23 18:11:33
Подобається
Marwa Elbadry
🖤🖤
Відповісти
2020-07-27 08:44:24
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2200
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2262