.
Денис Беликов
(18+)
Хочу передать всю душу. Что в строках этих напишу. Но уж забыл я это как. Чувствовать то что вновь пишу. Я вижу всё - бескрылым, грустным, истощёным... Мне каждый день что мука та в аду. Жалеюсь я? Иль не понимаю то чего хочу. Я уже ничего блять не пойму. В словах я этих, не передам той боли. Что пылает глубоко внутри. Что съедает моё сердце с кровью. Не поняв что блюдо должно быть без крови... Сегодня был такой вот день, - прекрасный, ясный, ночью снегопадный. Но грусть пробралась через все замки. Она мне сердце снова съела. Которое как всегда лежит в крови. Казалось.. радости, деньги.. всё могу я получить. Лишь себя нужно по миру волочить. Но вдруг?. не создан для такой я жизни.. И лишь коротаю до гроба я дни...
2023-03-20 22:43:56
1
0
Інші категорії
Радісні вірші Пейзажні Вірші в прозі Гумористичні Подійні Соціальні
Інші поети
A@ K@
@AK9197
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5510
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4505