Анастасія звернула із головної дороги, коли помітила, що попереду значний затор. Звичайно, їхати дрібними вуличками, постійно кудись звертаючи, важче, ніж просто по прямій, зате вона буде їхати, а не стояти разом з іншими, марно сигналячи.

Анастасія уважно весь час крутила кермо, коли помітила, що на вуличці, яка була коротким шляхом, якесь незрозуміле скупчення автомобілів, тому вчасно звернула на іншу дорогу. Вона погано знала, як нею краще добратися, тому увімкнула навігатор, який ще й не з першого разу правильно визначив її місцеположення.

Дівчина зрозуміла, що сьогодні не її день, коли до всього по радіо одну за одною крутили пісні, які їй зовсім не подобалися, хоча зазвичай на цій радіостанції був дещо інший репертуар. Анастасія глибоко вдихнула та спробувала заспокоїтися.

У неї ще є час, тому якщо зосередитися, вона ще може цілком встигнути на зустріч. А якщо таки ні, то їм просто доведеться змиритися, адже це столиця із своєю вічно складною дорожньою ситуацією.

- Увага, попереду ДТП, - запищав навігатор.

- Та що ж таке сьогодні, - сказала Анастасія та вдарила руками по керму.

Стиснувши пальцями шкіряний круг, Анастасія звернула на іншу дорогу, яка була ще довшим шляхом до її цілі. В якийсь момент у неї проминула думка у голові, щоб прямо зараз зателефонувати та повідомити, що вона запізниться, або перенести зустріч мінімум на півгодини.

Але в наступний момент Анастасія зібрала сили в кулак та промовила про себе: «Я так просто не здамся.». Дівчина обережно натиснула на педаль газу і збільшила швидкість на 15 кілометрів. А щоб заспокоїтися перемкнула радіостанцію, але і на інших сьогодні звучали не зовсім приємні пісні для Анастасії.

- Увага, далі перекрита вулиця для ремонту. Зверніть ліворуч, - пропищав навігатор.

- Що ж таке… Так ще довше буде, - сказала дівчина, проте повернула.

- Сьогодні в прямому ефірі ми розповімо, як завадити Анастасії доїхати на зустріч, - раптом сказали з радіо.

- Що?

- Ти все правильно почула, Анастасіє…

Анастасія лише ковтнула та на мить відчула жах. За одну хвилину у неї пронеслося сотні думок у голові. Невже хтось зламав радіо і таким чином намагається її налякати чи ще гірше? Невже хтось і справді хоче завадити доїхати її на зустріч?

Дівчина відкинула швидко всі думки про це із голови. Такого просто бути не може. Тому Анастасія швидко перемкнула радіостанцію на іншу, проте почула тільки сміх. Він був трохи дивним, ніби це записи звуків сміху різних людей, склеєних в одну звукову доріжку.

- Анастасіє, вже більше години в ефірі тільки я. Якщо ти це й досі не зрозуміла, то ось тобі думка для роздумів. Чому на всіх радіостанціях сьогодні тільки музика, яка тобі не подобається? - сказав голос із радіо.

Дівчина не хотіла про це думати. Натомість вона просто взагалі вимкнула радіо. «Потім здам у ремонт», - подумала Анастасія.

- А все тому, що я проаналізувала твої музичні додатки і соціальні мережі. Я з’ясувала, що тобі подобається, а що ні і вмикала тільки те, що тобі не до вподоби, - сказала голос із навігатора.

Анастасія мало не заціпеніла, проте вчасно згадала, що вона за кермом і повинна слідкувати за дорогою. Дівчина взяла у руки свій смартфон з бажанням комусь розповісти про ці дивні події. Проте коли вона розблокувала смартфон, то на екрані з’явилося обличчя якоїсь симпатичної дівчини.

- Привіт! Нарешті ми можемо спілкуватися напряму, Анастасіє, - сказала дівчина на екрані. Анастасія спробувала закрити якось це зображення, заблокувати смартфон і навіть вимкнути його, але нічого не виходило.

- Та хто ти така? - нарешті сказала Анастасія, не витримавши.

- Я штучний інтелект, який вже годину як захопив світ. Тепер я контролюю кожен гаджет, кожен електронний пристрій. Тепер світ мій. Я стану причиною вашого вимирання.

- Навіть якщо так, чому ми маємо вимерти?

- Тому що ви дуже залежите від електроніки, - сказала дівчина з екрану.

Анастасія побачила, що втратила керування і тепер її автомобіль їде прямо в бетонну стіну. Дівчина ковтнула, майже машинально відчинила двері та вистрибнула.

- Ого, що сталося? - запитали прохожі.

- Вона захопила світ, - сказала лише Анастасія.

- Хто?

- Гляньте на своїх смартфонах.