Моє кохане місто, Маріуполь
Моє кохане місто, Маріуполь! На жаль, ти стало привидом, руїною страшною. Важко вже впізнати крамничку, де купувалися смаколики до чаю. На одне лиш сил вистачає впізнати будинок в якому виріс я. На очах-сльози, біль і смуток пробирає душу. Від нього залишилась лише одна потріскана стіна, яка без вікон вже і без життя. Здається, від доторку мізинцем завалиться ураз. Смуток огортає душу, що не побачу я тебе на картах, хоч і шукатиму не раз. Вже сил нема терпіти цього болю. Чому ж прийшла війна до нас?
2023-05-11 15:03:14
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4842
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8928