Моє кохане місто, Маріуполь
Моє кохане місто, Маріуполь! На жаль, ти стало привидом, руїною страшною. Важко вже впізнати крамничку, де купувалися смаколики до чаю. На одне лиш сил вистачає впізнати будинок в якому виріс я. На очах-сльози, біль і смуток пробирає душу. Від нього залишилась лише одна потріскана стіна, яка без вікон вже і без життя. Здається, від доторку мізинцем завалиться ураз. Смуток огортає душу, що не побачу я тебе на картах, хоч і шукатиму не раз. Вже сил нема терпіти цього болю. Чому ж прийшла війна до нас?
2023-05-11 15:03:14
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2594
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13148