Моє кохане місто, Маріуполь
Моє кохане місто, Маріуполь! На жаль, ти стало привидом, руїною страшною. Важко вже впізнати крамничку, де купувалися смаколики до чаю. На одне лиш сил вистачає впізнати будинок в якому виріс я. На очах-сльози, біль і смуток пробирає душу. Від нього залишилась лише одна потріскана стіна, яка без вікон вже і без життя. Здається, від доторку мізинцем завалиться ураз. Смуток огортає душу, що не побачу я тебе на картах, хоч і шукатиму не раз. Вже сил нема терпіти цього болю. Чому ж прийшла війна до нас?
2023-05-11 15:03:14
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2549
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8624