Книги
Всі
Вірші
Всі
Моє кохане місто, Маріуполь
Моє кохане місто, Маріуполь!
На жаль, ти стало привидом, руїною страшною.
Важко вже впізнати крамничку,
де купувалися смаколики до чаю.
На одне лиш сил вистачає
впізнати будинок в якому виріс я.
На очах-сльози,
біль і смуток пробирає душу.
Від нього залишилась
лише одна потріскана стіна,
яка без вікон вже і без життя.
Здається, від доторку мізинцем
завалиться ураз.
Смуток огортає душу, що не побачу я тебе на картах,
хоч і шукатиму не раз.
Вже сил нема терпіти цього болю.
Чому ж прийшла війна до нас?
2
0
186
Херсон
Херсон, місто де пролунало перше моє слово.
Де пролунав мій перший плач.
Ох, скільки настраждався ти.
Серце проситься до тебе, душа рветься.
Здається от от і вийде з тіла, та опинниться на вуличках твоїх.
Відвідаю я дім де перший крок зробила.
Де вперше щось я попросила.
Серце розривається, від болю, та вдіяти не годна я нічого.
Скоро рани загояться твої
скоро знову буде чути сміх дитячий в тебе вдома.
Ти зачекай, скоро відбудуємо тебе!
2
0
186
Його молитва, що снилася мені
Він чита молитву у моєму сні...
І тільки зараз, коли пройшло удосталь часу,
Я зрозуміла значення тих слів...
"О Господи! молю тебе, храни!
Храни ти її вроду, якою так палко п'янила вона...
Храни життя її, яке я захищати клявся, ідучи у пекло війни.
Ти храни її сім' ю від чвар, аби не плакала вона.
Храни ти її батька, що побратимом був моїм,
Аби більше не плакала вона ще гірше, ніж за мною.
Навчив її вірити у диво, бути доброю та милою зі всіма!
Навчи її і горе пережити,
Якого в серденьку її вже так багато. "
2
0
176
