Видалити публікацію?
oskal
2023-08-23 12:37:58
В пам'ять Квятковської Ганни
Думки вголос, Особисте
Єдина моя фотографія, яку я люблю, це фотографія мене трирічного з прабабусею. Вулиця Чкалова 14, місто Славута, Західна Україна…вона стояла біля під'їзду, я біля неї, в синьому комбінезоні і якійсь смішній дитячій шапці. Вона дивилась на мене з самою щирою посмішкою, я дивився в камеру, теж посміхаючись, не соромлячись, посміхався навіть очима. Мабуть тоді я був по дитячому щасливий, стоячи поряд із нею, вона дуже сильно мене любила. Навіть не намагалася виховувати…просто любила і я впевнений, що цієї людини мені не вистачає усе життя. Вона була найкращою, дуже сильна людина, народилась у 1918 році, в ніч Нового року, пережила Голодомор і другу світову війну. Не буду зараз багато розповідати, але будьте певні, це дійсно була «Залізна Леді». Не памʼятаю щоб чиюсь смерть я переживав так само важко, як її, хіба дідуся Павла, але він встиг наробити достатньо зла, щоб його самогубство стало не тільки трагедією, але й полегшенням. Після смерті Квятковської Ганни в моєму життя все пішло не так, як мало, не так, як вона для мене хотіла. Простими словами, все пішло шкереберть. Її багато хто боявся, багато хто поважав, ще хтось вважав нестерпною, але мене вона любила, як нікого іншого. Вона єдина, кого я поцілував на прощання, коли її змучене тіло лежало в труні. Дякую, ба…ти неначе бачила яким я народився і знала, як зростити мене щасливим, от тільки інші не побачили. Я люблю тебе й досі…дуже сильно люблю. І я знайду ту фотографію, і я ще не раз прийду на твою могилу. В памʼять Квятковської Ганни, яка залишила цей світ 4 квітня 2004 року у віці 86 років. В памʼять людини, яка знала, як лишатись людиною, попри все. І я нею лишусь, обіцяю.
6
2
56
Коментарі
Н Ф
Неймовірний блог. Надзвичайно щиро.
Відповісти
2023-08-23 19:15:46
1
oskal
@Н Ф гарно дякую))
Відповісти
2023-08-23 19:41:55
1