Блог
Всі
Цікаве, Думки вголос, Різне
#СловаВідСерця
Ліна Костенко. Одна з найвидатніших українських жінок сучасності. Нею неможливо не захоплюватися. Її вклад у розвиток літератури - неоціненний. В народі поетессу вже давно охрестили "живою класикинею". Хоча, сама Ліна іронічно відноситься до іміджу, що склався навколо неї. На честь авторки у 2015 році названа одна з планет Сонячної системи.
"Дитинство, вбите на війні" Ліни Костенко, припало на роки Другої світової. Після закінчення навчання у неї вже було три збірки. Та "Зоряний інтеграл" забороняють до друку, через цензуру, так як книга не відповідала тогочасній моралі радянської влади. Авторку це не зупинило, тож вона продовжувала писати "для шухляди".
Про життя Ліни Костенко насправді відомо досить мало. Набагато більше розповідають її поезії, оголюють почуття та емоції поетесси. В них оспіване багатостраждальне кохання, нескорений дух, непохитну волю, лобов до рідної землі.
Думки вголос, Різне
А завтра - уже весна. Ось так швидко промайнули сніговії та морози. І зовсім скоро поезія вдихне весняного натхнення на повну.
10
370
Вірші
Всі
Па-па
І розчинитися у сліз потоках,
І щоки пестити намоклі,
Долонею втирати обережно,
Щоби не викликати нищівну пожежу.
Просякнув сіллю кінчик язика,
Якраз бракує свіжого ковтка,
Я на межі, від дихання твого,
Та без повітря не горить вогонь.
Не проводжай, не треба, поцілуй,
І не кажи заїжджене "люблю".
Обійми ще доречні, емоційний шквал,
"До понеділка"- знову я кажу: "Па-па!"
8
0
285
Закохалась
Закохалась у слова крижані,
У відчужену поведінку
Гаряче серце
Теплі долоні
Все ще у тому полоні,
І крізь скельце
Рожевого відтінку,
Відчуватиму губи чужі.
Не твої.
Золожено у сутності
Триматися подалі
Від долі.
І видихну поволі,
Свої мрії віддали,
За вітром ідеї пусті,
Надлишки пристрасті.
8
0
93
Один з моїх
Один з моїх, улюблених, контактів,
Вже забуваю, як же тебе звати,
Немає фото на столі, у рамці,
Усе життя вмістилося у ранці.
І зранку всі спішать по своїх справах,
У тебе як? Мені все ще цікаво.
Не зрадив чи усім тим своїм звичкам?
Надворі сніг. Згадай про рукавички.
Знов за кермо? Чи встиг попити кави?
У метушні, як завжди, часу мало.
Та залиши свої сліди акрилом,
Німі слова велику мають силу.
15
8
126
