#2

ozean

(18+)
І знову вечір десь тікає, До ранку він зникає в далині. А я сиджу охоплена світанком, Згадуючи всі пройдешні дні. Як я торкалася тебе губами, А потім нижче-язиком.. Твої вуста такі бажані, Аж в жилах закипає кров. Та, може, трохи неуміло Я пристрасті віддалася в полон, Бо я давно отак хотіла, Насолодитись кожним міліметром тіла Щоб ми звучали в унісон.. Стриматись уже не сила Я тобі всю себе відкрила, Бо знаєш, так я ще ніколи не любила...

2021-03-30 18:45:49

6

0

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

52

39

1530

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1673