Розплутати мережива споглядальної думки про тебе і піти спати
задушливою начинкою ночі що насувається в тілах прозорістю плоті що примикає до змоклих ребер старомодно відхилити до відома серце кровоточить іскрами тебе я піднімаю невпинно в падінні через оглядовий майданчик життя рулить кермо деталей несправних я відбиваючи ритм фатальності молотком деревини цінної породи петлі невгамовного часу задуха трипового з'єднання недоступності понад стелі прискорення віри множник без ікса про нелюбов до трупів щастя аборти душі звивалися в клітинах в тобі порядок влаштував серед гуркоту серця в слідах тих що входять тебе я впускаю з чорних ходів у нестямі відкритий завжди один на двох беззастібний замок пурхаючий входами виходів застряглих ключів
2023-07-24 08:36:15
5
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4823
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9043