Розплутати мережива споглядальної думки про тебе і піти спати

Олеже

задушливою начинкою ночі що насувається в тілах прозорістю плоті що примикає до змоклих ребер старомодно відхилити до відома серце кровоточить іскрами тебе я піднімаю невпинно в падінні через оглядовий майданчик життя рулить кермо деталей несправних я відбиваючи ритм фатальності молотком деревини цінної породи петлі невгамовного часу задуха трипового з'єднання недоступності понад стелі прискорення віри множник без ікса про нелюбов до трупів щастя аборти душі звивалися в клітинах в тобі порядок влаштував серед гуркоту серця в слідах тих що входять тебе я впускаю з чорних ходів у нестямі відкритий завжди один на двох беззастібний замок пурхаючий входами виходів застряглих ключів

2023-07-24 08:36:15

5

0

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

3261

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2641