В наполовину пустій кімнаті, яку наповнювали лише декілька крісел і один скляний столик, сиділи семеро безсмертних. Їх називали магами,
хоч і не по своїй волі вони отримали силу пітьми. Так названий « круг Жертв » збирались кожен тиждень, і за ці нещасні дві години вони показували всю ненависть один до одного.
  У кожного з нас батьки працювали депутатами чи міністрами тому, що в нас час лише безсмертні маги могли займати високі посади в нашому
суспільстві. Людей з кожним роком все більше і більше витісняли з суспільства навіть якщо вони мали зв’язки, магам потрібно було б лише махнути
пальцем щоб стерти їх з землі.
– Нам тут сидіти цілу годину, може хоча б розважимося? – запитав Тей, найслабший з нас.
  Хоч він і мало що міг зробити, його магія достигла сьомого рівня з десяти. Завдяки його слабкій магії, він не сильно конфліктує з нами, принаймні мені ще не доводилося ламати йому
кістки.
– Замовкни, твій голос схожий на дзижчання мухи – відповіла йому Рія.
  Одна з володарок могутньої магії пітьми, це одна з самих вищих сил яку лишень можна отримати. Змогла піднятися до восьмого рівня, але на цьому не зупиняється. Як дочка голови
верховної ради вона не лише повинна бути кращою з кращих, а й перевершити очікування
свого батька.
– Перший раз я погоджусь з ним – сказала Камі і знову вдихнула дим сигари, яку затиснула між
пальцями.
  Вона другорядна володарка пітьми, її силу не можна назвати слабкою, можливо щось середнє. Звісно вона могла спробувати виконати складне
заклинання, але лише на свій страх і ризик. Магії може бути занадто мало, та й тіло може не витримати такої втрати. Камі дійшла до восьмого рівня, і поки що на цьому зупинилася, сказала що
раніше занадто багато часу витрачала на магію.
– Я б не проти пограти у « Вбий Ворога » ще раз і глянути хто ж отримає перемогу – з азартом в зелених очах сказав Майкл, також другорядний але дійшов до шостого рівня.
  З своєю любов’ю до азартних ігор він програє багато грошей, і витрачає час без користі. Звісно неодноразово він отримував мільйони грошей за
гру, за допомогою хитрощів і своєї магії. Майклотримує особливе задоволення від розгублених лиць своїх суперників, а ті й не підозрюють про погану гру.
– Хватить гризтися – одночасно відповіли близнюки.
  Луціан і Арієнн чудово доповнювали одне одного, як в бою, так і в реальному житті. Вони також другорядні, брат на п’ятому а сестра на шостому рівні. На щастя чи на жаль Арієнн народилась першою, отримуючи статус старшої
дочки сімейства.
  Ці всі десять рівнів, не прості цифри які ми придумали для себе, чим більше ти знаєш про магію і її можливості тим краще ми володіємо силою. Навчання починається з раннього віку, як
тільки ми навчимося розмовляти. За всі роки нашого життя ще жоден не отримав дев’ятий рівень. З кожним рівнем ми отримуємо більше
можливостей, будь це нічне бачення чи надприродна швидкість. Наглядаючи за іграми і розмовами цих бовдурів,
я сиділа в кутку кімнати в чорному шкіряному кріслі. В руках з зеленим чаєм який приносять по бажанню. Протягом двох довжелезних годин це
єдине, чим я можу зайняти свої руки. Ніяких телефонів, і інших гаджетів у цій кімнаті не має, вони під забороною. Таким чином батьки хочуть
щоб ми зблизилися і підготувалися до спільної роботи в майбутньому, але поки що окрім сварок і вбивств ми нічого не робимо.
  Частіше ми просто вбивали охоронців і тікали з цього місця подалі, в свої розкішні будинки з декількома поверхами. Але інколи, під наглядом
батьків ми сиділи ці дві кляті години і мовчали. Сірі стіни набридали, інколи мені навіть хотілося принести фарбу і намалювати на них хоча б щось, що могло б відволікти мою увагу на цей
час. Але поки що, у мене не настільки багато лишнього часу щоб витрачати його на фарбування стін. Тим паче ці бовдури можуть “ ненароком " заплямувати її кров’ю.
  Наш гнів росте з кожною проведеною годиною в одній кімнаті, ми навіть билися між собою не одноразово. Майкл називає це грою « Вбий Ворога », але ми ніколи б не змогли вбити одне одного. Не тому що кишка тонка, лише тому, що ми безсмертні і забрати наше життя зможуть лише маги сильніші за нас.
  Отримавши мітку в вигляді шестикутної зірки, маг розуміє що він один з тих обраних стати Королем чи Королевою Смерті, якщо ж на тілі
з’явиться коло, маг стає Принцом чи Принцесою Смерті, вони трохи слабші але також можуть вбити звичайних магів.
  Про них мало що відомо, за все життя лише один раз на світ з’явився Принц Смерті, його сили настільки великі, що маги не просто боялися його а й
називали виродком демона. Вони живцем похоронили його без можливості принести в світ
щось краще, заманивши маленького Принца в пастку вони закопали його тіло глибоко під землею відразу в декількох гробах. З того часу
особливі більше не з’являлися.
– Хто хоче зіграти в карти? Мені дозволили принести їх в середину, граємо на бажання, щоб не
так скучно було – Майкл перервав мої думки, витягнувши дві колоди він поклав їх на скляний
стіл між двома диванами.
– Я в грі – відповіла Рія, а за нею й близнюки.
– Тей, Камі, Розмаеллі? – запитав Майкл змішуючи колоди між собою.
  Ніхто не відмовився, і я в тому числі. Майкл роздав по шість карт кожному, і для зручності ми всі сіли на теплу підлогу перед журнальним
столиком. Охоронці з недовірою глянули на нас, і витягнувши свої телефони з кишень почали щось писати. Ми ще ніколи не грали в якісь ігри разом,
зазвичай просто розносили кімнату або билися між собою до першої крові.
В цій грі мені випали слабкі карти, лише піки і бубни і жодної козирної. Першим ходив Луціан до Камі, зробивши хід шісткою хрести, дівчина легко
побила її дамою тієї ж масті. Далі черга Майкла бити сімку бубни, він єдиний з нас грав добре і міг махлювати так, щоб ніхто не зрозумів.
  Проти Рії він використав дев’ятку піку, яку вона не змогла побити і була змушена забрати собі. Тей ходив до мене, зробивши хід вісімкою піки, я
побила її валетом. Кинувши дві дев’ятки до Арієнн, її зелені очі сповнилися гнівом, але карти спокійно
підібрала.
  Гра набирала темп з кожною хвилиною, в колоді залишалося дедалі менше карт. Першим виграв Майкл, ми й не сумнівалися в його здібностях, але
от я ніяк не розраховувала на свою поразку.
– Як чудесно, шанс загадати бажання нашій “ божевільній ” подрузі не такий вже й великий. Я не витрачу таку нагоду дарма, та й ти ще не показувала свої сили окрім бездоганного
володіння мечем – Майкл задумався, у цього любителя азартних ігор могли бути самі жахливі думки – О, придумав! Так як мені зовсім не хочеться залишатися тут, прошу тебе позбутися
охоронців за допомогою пітьми – він сказав це з божевільною усмішкою на лиці, я вже сумніваюсь в своєму статусі божевільної Розмаеллі.
  Прозвали мене так, не через просту примху, а через мій божевільний вираз обличчя під час любої битви. Страшна усмішка, і широко відкриті очі,
адреналін в крові піднімається настільки, що я готова вбити всіх і відразу а їхньою кров’ю малювати портрети на стінах.
  Я володіла могутньою магією сьомого рівня, декілька місяців безсонних ночей того варті були, навіть коли кров йшла з носа я не зупинялася. Щоб дібратися вище мені знадобиться набагато більше часу, занадто багато я втрачаю сидячи на безглуздих уроках людей. Добре що хоч займаюсь вдома, через статус батька мені потрібно бути обережною, а ще в гніві я можу когось ненароком вбити. Їм легше прибрати свій персонал, чим
тисячі свідків зникнення яких не залишиться безслідним.
Піднявшись на ноги, і поправивши своє худі, я ступила крок до охоронців. Вони відразу ж поклали руку на свої шокери, користуватися якими вони могли в екстрених ситуаціях. Семеро безсмертних, проти шістьох людей, ми в любому випадку виграємо. Тому що кожен може за один раз, вбити
десятьох якщо не більше, якихось шість обеззброєних, для нас ніби мушки на дорозі до волі. Всі вони стояли біля стін, це полегшувало завдання, мені достатньо було скласти пальці в
кулак щоб зламати їм шиї. Позаду почувся свист Майкла, але перш ніж я
встигла повернутись він дістав карту з кишені одного охоронця. Так ми зможемо вийти, він першим вилетів з кімнати не попрощавшись, а за
ним і всі інші. Я не залишилась там, у мене були важливіші справи, чим прибирати тіла. Про це подбають наші батьки, тільки от дякую вони за це не скажуть.