Загублені
Sad Girl
Пташечко моя, Ти піднялась надто високо, Там, де ніхто тебе не чекав. Пташечко моя, Ти падаєш у низ, Бо піднімалась надто довго, А тепер вогонь, перетворює тврї крила в попел, Пташко моя. Ти все ще сильна! Я все ще вірю в тебе! Що зможеж віднайти всі сили у собі. Ти була так близько до мрії, І не знала, що вона погубить тебе. Ти ж не знала, що обірвуться всі мости, Ти ж тільки десь в книжках читала, Що життя-випробування, і вірити потрібно всім, Ти тільки у книжках читала, що щастя існує, що кохання спасе людей, тільки скількох згубила довіра, ніхто написати не зміг.
2019-03-01 21:35:00
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Sad Girl
@Asteriya Зараз виправлю
Відповісти
2019-03-01 21:39:36
1
Sad Girl
Пасибі
Відповісти
2019-03-01 21:39:41
1
Asteriya
@Sad Girl немає за що))
Відповісти
2019-03-01 21:39:51
1
Інші вірші поета
Прихований страх реальності Живий труп Видумане ставало реальне
Інші поети
Lg Ibarra
@TheLanguishedGal
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3335
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2733