Загублені
Sad Girl
Пташечко моя, Ти піднялась надто високо, Там, де ніхто тебе не чекав. Пташечко моя, Ти падаєш у низ, Бо піднімалась надто довго, А тепер вогонь, перетворює тврї крила в попел, Пташко моя. Ти все ще сильна! Я все ще вірю в тебе! Що зможеж віднайти всі сили у собі. Ти була так близько до мрії, І не знала, що вона погубить тебе. Ти ж не знала, що обірвуться всі мости, Ти ж тільки десь в книжках читала, Що життя-випробування, і вірити потрібно всім, Ти тільки у книжках читала, що щастя існує, що кохання спасе людей, тільки скількох згубила довіра, ніхто написати не зміг.
2019-03-01 21:35:00
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Sad Girl
@Asteriya Зараз виправлю
Відповісти
2019-03-01 21:39:36
1
Sad Girl
Пасибі
Відповісти
2019-03-01 21:39:41
1
Asteriya
@Sad Girl немає за що))
Відповісти
2019-03-01 21:39:51
1
Інші вірші поета
Живий труп Прихований страх реальності Видумане ставало реальне
Інші поети
Jasmine
@JasmineSalvatore
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2721
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1381