Живий труп
Я-лиш тільки оболочка, Без душі Без почуттів Без турботи і любові, В мені живе, Лиш тільки пустота гріхів. Я ходжу наче зомбі в темноті, Не бачу усього реального, Живу лиш в снах своїх. Вигадую історії, І в них наівно вірю Роблю боляче людям, Не розуміючи, Втрачаю їх. Я, як труп, Але живий, Ходяча проблема, Кістки просвічуються всі. Душі нема, Хвороба є, Я мертва, І цьому виправдень нема.
2019-02-18 14:22:57
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ніколас Велес
Ам... Чудово. Гарно. Мені дуже сподобався. Продовжуйте в тому ж дусі і беріть нові вершини, а я буду їх читати.
Відповісти
2019-02-19 14:16:51
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1987
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12512