Живий труп
Sad Girl
Я-лиш тільки оболочка, Без душі Без почуттів Без турботи і любові, В мені живе, Лиш тільки пустота гріхів. Я ходжу наче зомбі в темноті, Не бачу усього реального, Живу лиш в снах своїх. Вигадую історії, І в них наівно вірю Роблю боляче людям, Не розуміючи, Втрачаю їх. Я, як труп, Але живий, Ходяча проблема, Кістки просвічуються всі. Душі нема, Хвороба є, Я мертва, І цьому виправдень нема.
2019-02-18 14:22:57
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ніколас Велес
Ам... Чудово. Гарно. Мені дуже сподобався. Продовжуйте в тому ж дусі і беріть нові вершини, а я буду їх читати.
Відповісти
2019-02-19 14:16:51
1
Інші вірші поета
Прихований страх реальності Загублені Видумане ставало реальне
Інші поети
Trui
@trui
Avrora171717
@Avrora171717
Памс
@pararampam
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12484
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8500