Живий труп
Sad Girl
Я-лиш тільки оболочка, Без душі Без почуттів Без турботи і любові, В мені живе, Лиш тільки пустота гріхів. Я ходжу наче зомбі в темноті, Не бачу усього реального, Живу лиш в снах своїх. Вигадую історії, І в них наівно вірю Роблю боляче людям, Не розуміючи, Втрачаю їх. Я, як труп, Але живий, Ходяча проблема, Кістки просвічуються всі. Душі нема, Хвороба є, Я мертва, І цьому виправдень нема.
2019-02-18 14:22:57
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ніколас Велес
Ам... Чудово. Гарно. Мені дуже сподобався. Продовжуйте в тому ж дусі і беріть нові вершини, а я буду їх читати.
Відповісти
2019-02-19 14:16:51
1
Інші вірші поета
Загублені Прихований страх реальності Видумане ставало реальне
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15598
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5758