Живий труп
Sad Girl
Я-лиш тільки оболочка, Без душі Без почуттів Без турботи і любові, В мені живе, Лиш тільки пустота гріхів. Я ходжу наче зомбі в темноті, Не бачу усього реального, Живу лиш в снах своїх. Вигадую історії, І в них наівно вірю Роблю боляче людям, Не розуміючи, Втрачаю їх. Я, як труп, Але живий, Ходяча проблема, Кістки просвічуються всі. Душі нема, Хвороба є, Я мертва, І цьому виправдень нема.
2019-02-18 14:22:57
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ніколас Велес
Ам... Чудово. Гарно. Мені дуже сподобався. Продовжуйте в тому ж дусі і беріть нові вершини, а я буду їх читати.
Відповісти
2019-02-19 14:16:51
1
Інші вірші поета
Прихований страх реальності Загублені Видумане ставало реальне
Інші поети
Nik-chan
@nikchan
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4905
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12427