My mind
sje_107
My mind is like a room, it has a door. It has space to think, to fill. Once I open the door. To bring in knowledge. Sometimes it wants to overflow to receive more. Once I open the door. I began to began to want more. Endless doors open, as knowledge mixed with thoughts. They began to pour in. In which I couldn't stop them. I only have one room, it's space is beginning to run out. More and more. Day by day. Month to month. And even years.... Until... Till... Till... Till...it...... EXPLODES!!!!
2018-09-03 21:39:55
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
kply
I remember this one from Wattpad
Відповісти
2018-12-07 19:51:37
1
imma_tamed_one
@kply me too
Відповісти
2019-02-06 17:15:07
Подобається
Інші вірші поета
Too much / block it out Myself, ourselves as humans Better days Wish
Інші поети
Black Hole
@Black_Hole
Olim
@_Olim_
Sad Girl
@sad_g
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2257
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5258