My mind
sje_107
My mind is like a room, it has a door. It has space to think, to fill. Once I open the door. To bring in knowledge. Sometimes it wants to overflow to receive more. Once I open the door. I began to began to want more. Endless doors open, as knowledge mixed with thoughts. They began to pour in. In which I couldn't stop them. I only have one room, it's space is beginning to run out. More and more. Day by day. Month to month. And even years.... Until... Till... Till... Till...it...... EXPLODES!!!!
2018-09-03 21:39:55
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
kply
I remember this one from Wattpad
Відповісти
2018-12-07 19:51:37
1
imma_tamed_one
@kply me too
Відповісти
2019-02-06 17:15:07
Подобається
Інші вірші поета
Saved Stress and riches I'm asking ( A need to know ) Better days
Інші поети
Zay
@Zay_306
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2609
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2981