My mind
sje_107
My mind is like a room, it has a door. It has space to think, to fill. Once I open the door. To bring in knowledge. Sometimes it wants to overflow to receive more. Once I open the door. I began to began to want more. Endless doors open, as knowledge mixed with thoughts. They began to pour in. In which I couldn't stop them. I only have one room, it's space is beginning to run out. More and more. Day by day. Month to month. And even years.... Until... Till... Till... Till...it...... EXPLODES!!!!
2018-09-03 21:39:55
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
kply
I remember this one from Wattpad
Відповісти
2018-12-07 19:51:37
1
imma_tamed_one
@kply me too
Відповісти
2019-02-06 17:15:07
Подобається
Інші вірші поета
Book of Anxiety # 1 Time The world Myself, ourselves as humans
Інші поети
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1961
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2320