Listen to me, land rats!
I'm a pirate, my place at sea,
I'm not a servant, a rat, a scum.
Fear the captain's wrath.
On Board my alcohol and gold,
I keep kings at Bay,
Over my head a solid reward,
But who wins? Ha ha ha!
I found captain Hook's treasure.,
Friendship I lead with a blue beard,
I can't be defeated by a common man.
I'm Captain Jack Sparrow!
Я граю лише уві снах,
Гітару, мов тебе, обіймаю,
І пісня стара на вустах,
Що в серці болем лунає.
Я граю лише уві снах,
Мелодію, давно що забута,
І печаль в блакитних очах —
Мій жах і муза, мій смуток.
Я граю лише для тебе,
Хоч знаю, що плід ти уяви,
І біль губить нестерпний —
Я гину, а пісня лунає...
Я граю мелодію ніжну
Та бігти хочеться геть,
Як чую солодку я пісню:
Вона нагадає про смерть...
Бо вона серце зворушить
І змусить згадати тебе,
Ну нащо грати я мушу
І палати мертвим вогнем?
Поховавши, я присяглася,
Що забута гітара — ось так,
Бо пісня для тебе лилася...
Я граю лише уві снах...
жодної коми
читай як хочеш
бо мені байдуже
я поет
***
я поет
тож спалюй все що було до мене
минуле — нікчемне
бо не існує
я поет
головний поціновувач твоїх забаганок
пізнаю тебе і настане ранок
коли ти більше не знайдеш
ні мене ні моїх речей
я поет
тож закохаюсь у самий недоречний час
з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз
і спробую залікувати усі твої рани
внутрішні відкриті або навіть рвані
а потім просто видалюсь геть
бо так хочеш ти
я поет
тому в мене жодної причини
запам'ятовувати якісь адреса
там де я був — мене не знайти
хіба ж то не у тому краса?
тому ми ніколи не програємо
це знову
я поет
тож запитаю тебе про улюблену каву
останню прочитану книжку
і від чого у тебе
безсоння
я поет
тож можеш відкрито про усі
емоційні безодні
я поет
обожнювач невиконанних клятв
що випливають у безмовні драми
де слова вже до чорта до рами
але потім відбиваються
у твоїй голові
голосами
і не дають спокою
я поет
тож жонглюю цими дарами
може маю талант від народження
а може пишу від суму
ночами
я поет
тож наповнюйся моїми речами
поглинай мої всесвіти
сьогодні за дешево
а може і даром
проти не буду
я поет
тож з головою пірнаю у смуток
рахую зірки поки ти рахуєш добуток
і відчуваю себе трохи інакшим
от і все
я знаю що ніхто нікого вже не спасе
я поет
тож ігнорую усі застереження
пропускаю крізь себе всі твої твердження
не замислюючись чи є в них
хоч крихти правди
бо я маю себе
мені потрібно мати
я поет
що ніколи не підвладний течіі бо нічий
ігнорую навіть свою самобутність
бо вона маленький ручій
і взагалі — вода
повірю у щось — прийде біда
я поет
тож хочу — не ставлю коми
а хочу — увійду у кому
в надії зануритись
у інші світи
якщо загубиш мене
то просто зітри
із себе
бо десь там мені краще
я поет
тож іноді благаю вимкнути сонце
щоб настіж відкрити віконце
і насолоджуватись темрявою
зовні і у середині себе
не хочу нічого світлого
відійди від мене
я поет
тож насолоджуйся мною поки я поруч
поки мені є що тобі розповісти
бо я прокинусь і захочу залишити все
без єдиної вісті
я поет
з вічно холодними блідими руками
цілую тебе своїми губами
с присмаком відчаю
і зеленого чаю
я поет
я ніколи не закінчую
тому не програю
ні тобі ні життю
я поет
тож зривай з мене одяг
але ніколи не побачиш роздягнутим
в мене є шкіра та купа дивних сенсів
що дуже стягують
та з яких я не можу вирватись
ти не допоможеш
я поет
з дуже поганим кровообігом
та в цілому з втомленим виглядом
можеш слухати мене або ні:
мені все одно не стати
прикладом
у поезії
хоча марную на це вже не перше життя
і вічно забуваю на чому я зупинився
і чому не зупинилося серцебиття
але все одно продовжу розкидувати тут
занадто недоречні речі
...
тому нагадай
я вже казав тобі, що я поет, до речі?