Вогняні птахи
Марія Відьма Дергача
Світло з Атлантиди, Крилами несуть. Ох,і важкий труд. Маленька краплина, Ночі захована. Ще трохи, окріпне вона. Вони летять. Горять. І згодом, здіймаються вгору. Заспівають пісню, Та, відступить морок. Обиратимемо ми, Вгору чи вниз. Вони летять. Горять. Вони-вогонь. Мовчазний. Вони летять. Горять. Аби ти йшов, Крізь біль, Страх... І обирав, Ненависть або любов. Гординя чи віра. Йти або втекти. Вони летять. Горять. Світло з Атлантиди, Крилами несуть.
2020-12-14 19:13:20
1
0
Інші вірші поета
Розкажи мені казку Жахливі сни Дождь Не мовчи
Інші поети
Yona Chan
@yona_chan27
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5233
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3107