" Не підскажеш де тут 11-А ?"
  Хлопець. " В кінці по коридору,а ти шо новенька там ?"
   " Так а що?.."
   " Просто новенькі в тому класі помирають"
   " І ти хоч сказати щоб я готувалася бо буду наступна?..."
   " Може...просто ті дівчата ображали свого одноклассника через його зовнішність,от він і казав їм що в них не довге життя... Та його тут всі обходять нехочуть говорити з ним..."
  "Ну що ж...надіюсь не помру."
   "Удачі не померти..."

   Чим же цей хлопець такий особливий можливо він такий як я ?... може відчувати і...вбивати навіть... потрібно розібратися...

" Привіт...я Ліка нова учениця...."
   " Хмм...я Моніка, королева школи,а ти у нас новенька так..?"
   "Так... новенька,я хотіла би знати куди мені сісти,тай послухати королеву школи про тепер і моїх однокласників..."
   "Охх ну знаєш тут всі нормальні крім отого...він дивакуватий тай ім'я його лякаюче, взагалі страний тип побачила б його вночі так би й душу здається забрав би,то ти будь з ним осторонь і ще...Ліка до Тоні непідходь і не дивися на нього,він лише мій а таких як ти я не залишу в спокої... надіюсь ти розумієш про що я тобі говору..."
"Гаразд...я тоді на місце піду..."

   Дивна ця Моніка,щей погрожувати учиться ну що ж побачимо що дальше буде,а цей тип тре його побачити можливо він ключ до розгадки...на кришу пора заглянути..."

  " Так що ти пригаєш,чи може літати розучився...?"
" І що тут таке...?
  "А ...це ти,приєднуйся до нас подивишся як наш Люций вміє літати,чи взагалі він вміє...ахахах..."

  Один погляд на нього мене привів в ступор стоявши декілька хвилин ніби в німому кіно бачивши знущання Моніки над ним і виникаючим у мене в голові питанням  "Чому ти нічого не робиш?"  мені ясний голос пролунав у відповідь..."Навіщо я з ними ще повеселюся..." і ніби насміхаюча наді мною усмішка з'явилася на його обличчі

"Ти ще смієшся наді мною..." взмах руки був настільки швидким,що єдине що змогла я зробити це заблокували його відштовхнувши її ..

    Глянувши в його очі я зрозуміла хто він, тихо промовивши до неба,мені вдалося викликати грозу

" Ну що ж вам сьогодні пощастило якби не негода пригали б ви разом.."

   Постоявши в невеликому ступорі Ліка не стримала себе...