Смертельна битва
Охггг....як же мені це не нравиться ,що робиться де вона,кого врятувати...
Вертаймось назад у мене є ідеї щодо цього.
Повернення Анакриеля і Коула з кейом
Уже на цокольному етажі
Я вивів яд забуття з їхньої крові в скорому часі ви самі дізнаєтеся що з ними,но я побував в їхніх головах і ось що цікаве знайшов ,виявляється що імператор Вен Цзин досі живий він став набагато могутнішим ніж був і все це його рук справи
Невже він вижив,як...де він...
Бачу ти уже згадав все,то що ти ....
Перебив Джека Коул
Нам потрібно знайти сестру інакше наш світ і цей зруйнує Вен Цзин
Я відкрию прохід в імперію,то ж будьте обережні ми можемо попасти в саме пекло бою.
Про що ти говориш Кей хіба Вен Цзин може бути там і зашкодити їй?
Все може статися...
Пройшовши через портал опинилися на площі біля фонтану все було настільки сірим і безбарвним що лише світло в вікнах було орієнтиром. Прямувавши на світло бачили останки бою який відбувся,наші най хужі думки справдилися. Боязнь того що ми побачимо відкривши двері нас лякала,але ще більше нас злякала пустота,і лише чутнтний стук мечів. Від побаченого кров холонуло а серце камяніло.
"Це ти вбивав людей для своєї сили, тобі ніколи не стати божеством, ти нікого більше не убєш..."
"Тобі ніколи не врятувати їх...вони назавжди остануться лише каменем...ти можеш скласти меч і жити або вмерти..."
"Я ніколи не зраджу свою матір,моє дане їй слово ніхто не відбере... навіть якщо мені доведеться вмерти тут,я повернуся сильнішою ніж була."
Запальний бій мечами продовжувався але коли Вен Цзину вдалося вистояти проти ударів Вендели,а їй знесиленій і без меча прийшли на допомогу король війни,Цербер, тьма і демон. Навіть в битві проти них Вен Цзин залишався сильним.
"Що...-різька біль в грудях пронизала все тіло Вен Цзина- як таке можливо,що ти зробила ?"
"Моя кров вбиває,а кинджал імператриці Любові з мею кров'ю вб'є тебе...чи ти забув уже пророцтво?"
Бездиханне тіло Вен Цзина повалилося до ніг принцеси Вендели. Троянди які виміряли життя принцеси опали в жахливому страху вона упала на коліна і пропала у чорному листі троянд. Тіло Цзина перетворилося на попіл який в раз розвіяв нізвідки взявшись вітер, корені якими був окутаний особняк стали зеленими плющ почав витися по коренях,фонтан заграв барвами в сірому небі провиднілися сонячні промені сідаючого сонця. Все стало наладжуватися дворецький який проснувся від закляття розпорядився тут же готувати пір. Всі були гостями на скорботному святі,святкуючи визволення від тиранії Вен Цзина до загибелі принцеси Вендели. Імператриця Любові зустрічала усіх з печальною посмішкою,адже за їхню свободу вона втратила своє дитя. Коли усі жителі зібралися громовиця розсікла небо і перед дверми появилася постать дівчини її одежа була вишита золотими нитками на її плащу оселилися білі троянди на нагрудних доспіхах наче виклик ворогам виднівся символ принцеси Вендели,і меч прикрашений білим золотом. Ступивши в зал направилася до імператриці...
"Я вітаю свою матір імператрицю Любові, Боги Вендели дарували мені життя..."
Вертаймось назад у мене є ідеї щодо цього.
Повернення Анакриеля і Коула з кейом
Уже на цокольному етажі
Я вивів яд забуття з їхньої крові в скорому часі ви самі дізнаєтеся що з ними,но я побував в їхніх головах і ось що цікаве знайшов ,виявляється що імператор Вен Цзин досі живий він став набагато могутнішим ніж був і все це його рук справи
Невже він вижив,як...де він...
Бачу ти уже згадав все,то що ти ....
Перебив Джека Коул
Нам потрібно знайти сестру інакше наш світ і цей зруйнує Вен Цзин
Я відкрию прохід в імперію,то ж будьте обережні ми можемо попасти в саме пекло бою.
Про що ти говориш Кей хіба Вен Цзин може бути там і зашкодити їй?
Все може статися...
Пройшовши через портал опинилися на площі біля фонтану все було настільки сірим і безбарвним що лише світло в вікнах було орієнтиром. Прямувавши на світло бачили останки бою який відбувся,наші най хужі думки справдилися. Боязнь того що ми побачимо відкривши двері нас лякала,але ще більше нас злякала пустота,і лише чутнтний стук мечів. Від побаченого кров холонуло а серце камяніло.
"Це ти вбивав людей для своєї сили, тобі ніколи не стати божеством, ти нікого більше не убєш..."
"Тобі ніколи не врятувати їх...вони назавжди остануться лише каменем...ти можеш скласти меч і жити або вмерти..."
"Я ніколи не зраджу свою матір,моє дане їй слово ніхто не відбере... навіть якщо мені доведеться вмерти тут,я повернуся сильнішою ніж була."
Запальний бій мечами продовжувався але коли Вен Цзину вдалося вистояти проти ударів Вендели,а їй знесиленій і без меча прийшли на допомогу король війни,Цербер, тьма і демон. Навіть в битві проти них Вен Цзин залишався сильним.
"Що...-різька біль в грудях пронизала все тіло Вен Цзина- як таке можливо,що ти зробила ?"
"Моя кров вбиває,а кинджал імператриці Любові з мею кров'ю вб'є тебе...чи ти забув уже пророцтво?"
Бездиханне тіло Вен Цзина повалилося до ніг принцеси Вендели. Троянди які виміряли життя принцеси опали в жахливому страху вона упала на коліна і пропала у чорному листі троянд. Тіло Цзина перетворилося на попіл який в раз розвіяв нізвідки взявшись вітер, корені якими був окутаний особняк стали зеленими плющ почав витися по коренях,фонтан заграв барвами в сірому небі провиднілися сонячні промені сідаючого сонця. Все стало наладжуватися дворецький який проснувся від закляття розпорядився тут же готувати пір. Всі були гостями на скорботному святі,святкуючи визволення від тиранії Вен Цзина до загибелі принцеси Вендели. Імператриця Любові зустрічала усіх з печальною посмішкою,адже за їхню свободу вона втратила своє дитя. Коли усі жителі зібралися громовиця розсікла небо і перед дверми появилася постать дівчини її одежа була вишита золотими нитками на її плащу оселилися білі троянди на нагрудних доспіхах наче виклик ворогам виднівся символ принцеси Вендели,і меч прикрашений білим золотом. Ступивши в зал направилася до імператриці...
"Я вітаю свою матір імператрицю Любові, Боги Вендели дарували мені життя..."
Коментарі