Уже всі шепталися за спиною Яо про неї і її новобранця, тепер навіть вчителі дивилися на неї з приниженням, що яку бідну вона себе показувала а насправді мала вдосталь всього.

  - Так учні скоро у нас річна контрольна робота прошу всіх підготовитися.

  Для Яо це була просте завдання з яким вона впевнена що справиться. Через невиспані декілька ночей повторення усього матеріалу, останню ніч перед контрольною Яо провела в спортивному залі вона завжди нагружала себе тренировками аби розвіяти думки і переживання.

  - Ти дістала те про, що я просила?
  -Звісно, тримай але щоб ніхто не бачив. Но що ти з цим робитимеш...
  - Скоро все дізнаєшся, я влаштую грандіозне шоу...

  Річна контрольна робота розпочалася, всі писали учитель пильно стежив за усіма в класі було чути як хтось щолкнув ручку, як десь пролетіла муха, тишину завмерлого класу нарушила Фан.

  - Учитель а Джао Яо списує...

Усі здивовано підняли голови їм уже не було діла до контрольної, усі дивилися на Яо яка завжди прилегло навчалася а сьогодні її звинувачують в списуванні.

-Чо Фан навіщо ти брешеш? Учитель я не списувала.
  - Я бачила, ти сховала щось під парту...
  - В мене справді нічого нема...
  - Тишина в класі, Яо встань і вийди із-за парти... Я зараз все по провіру...
 
Учитель підійшов і почав обдивлятися парту Яо, на поличці було декілька листів з відповідями на контрольну. Тепер що робити Яо навіть не уявляла доказати що це не її вона не могла.

  -Це що, чи ти справді хоч дальше стверджувати що це не твоє, можливо і парта не твоя чи може клас теж?

Сарказму вчителя не було границь, ще декілька днів назад вчитель сумнівався би, що Яо не списує но сьогодні її виставили негіднецею яка всім брехала. Тепер усі сумнівалися в її знаннях і відстороненням від навчання їй було не уникнути.

  - Учитель... Я справді цього не робила, я ніколи не списувала...
  - Так ти хоч виставити мене дурнем, як ти тоді це назвеш? Тут все ясно тож слідуй до директора в кабінет.

В кабінеті директора була натягнута тишина яку ніхто не хотів порушувати своїм голосом.

  - Значить ти Джао Яо додумалася викрасти відповіді і списувати, як би не твоя однокласниця ми би ще довго шукали би злодія. Я лише не можу зрозуміти тебе ти багато надіюча з хорошими оцінками на тебе ніколи не було скарг тоді чому зараз перед самим закінченням твого навчання ти вирішила зіпсувати свою характеристику?
  - Я- я... Я справді цього не робила, я самостійно готувалася а це мені підкинули.
  - Підкинули? Справді тоді хто можеш сказати?
  - Я не знаю але ви ж директор і можете перевірити камери і дізнаєтеся...
  - Ну що ж гаразд, раз ти стверджуєш що вони не твої я перевіру камери і все це буде відкрито розлідуватися тож зараз ти відсторонена від навчання, через деякий час тебе запросять на дисциплінне засідання школи...

  З поганим настроєм Яо повернулася додому вона провела кінець дня в роздумах про те, що сталося з нею і хто так міг поступити. Ронг помітив що Яо без настрою і вирішив відвезти її розвіятися. А де ще можна повеселитися весняними днями як не в парку розваг. Хоч і Яо не дуже хотіла знаходитися разом з Ронгом але все-таки згодилася, і не дарма побуваючи в комнаті страху на американських гірках, куштували солодку вату, дивилися фільм з попкорном, їх день проходив чудово що навіть у Яо з'явилися думки про Ли Ронга і почуття до нього. Вечір закінчувався на чортовому колесі вогні городу які виднілися були прекрасні, коли Яо спостерігала за всім рука обляла її за талію і прижала до нього. Їх губи переплелися в страсному поцілунку, тепло його губ викликало не аби яке почуття пристрасті, лише коли він припинив поцілунок вигляд Яо був зтревоженим тяжкість в низу живота охопила її, охопивши його шию руками їх поцілунок перетворився в гру почуттів їх губи палали тепло розходилося по усьому тілі а їх язики то торкалися то відривалися один від одного. Так продовжувалося доки колесо не зробило повний оберт. Коли кони їхали по шосе їх підрізала машина це була кримінальна групировка Джо, хоч і вечір був чудовим він закінчився кривавою бійнею. Ли Ронг був ранений хоч і Яо настоювала щоб відвезти його в лікарню, Ронг настоював на своєму.

  - Принести там аптечку, там є все...
  - Ронг може все-таки лікаря покликати?
  - Рана не глибока потрібно лише зашити, я впораюся сам...
   - Ні я сама все зроблю...

Обробивши рану голку і нитку спиртом, Яо зробила перший шов, вона відчувала всю його біль. І лише закінчивши накладати шви сльоза скотилася по її щоці, витерши кров наклала бінти. Вперше Яо не захотіла втратити когось так сильно, вона відчувала його кров на свої руках хоч її там не було.

  - Досить мити руки, на них нема крові...
  - Навіщо ти встав тобі потрібно поспати, рана може відкритися знов...
  - Я знаю але ти будеш поруч.

  Сказавши це Ли Ронг взяв Яо за руку і повів в свою кімнату, він ліг обнявши її і притиснув до себе наче хтось її міг забрати у нього як в дитини цукерку. Знов його поцілунок в чоло розлив по усьому тілі Яо тепло її рука лягля на його груди, з кожним його подихом вона відчувала його сильне тіло. Можливо він хотів чогось і більше але вона була його маленька любов яку він чекатиме скільки треба і не покаже її нікому ніколи...