"Вопреки"
(18+)
Полюбила не на шутку, больше нечего сказать! в твоих карих глазах я готова утопать. Твою нежною улибку, не забуду никогда! И твой голос сума сводит, лиш одну, одну, меня. Так хочу увидеть снова, но мне больше не дано! Потому что может снова, тебя просто всеравно. Твое сердце половина, будет биться воєдино! І тепер я понимаю, что тебя теряю. Вопреки жела я смислю! Что ти будеш моей жизнью. Но, уви.... я одинока, потому что жизнь жестока. Так зачем, зачем, так жить! Вопреки всему любить! І жить с смислю а разлуке, а в итоге все ми суки! Точку, ти поставил, запятая, но уви.... Уже другая, на моем и том же месте. Будет плакать у поезде. что же скажеш?!... Уходи, любит другого! Что виноват что Ти полюбила такого?! Ну зачем писать стихи, если больше нет любви! Вить, у каждой строчки, єсть бальние точки. Так, что будем думать дальше. Чтоб била только слатше... Не о боли, не разлуки. А щастя і любви! Потому что девушки могут любить Вопреки.
2021-07-01 20:05:12
6
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3856
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9525