Ромашки
Вітер гойдає ромашки, Легенько і тихо, без слів. Полем літають комашки. Минуло вже тисяча днів. Промені щирого сонця Ласкають бліді пелюстки, Торкаються ніг незнайомця, Лягають на довгі містки. Знаю, як поруч ромашки, Для мене зупиниться світ. По тілу побігли мурашки, Вдихнули ромашковий цвіт.
2018-09-02 17:44:36
14
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Toshа Only
дякую 😘
Відповісти
2018-09-02 17:51:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8035
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7488