ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
@dianamay
Блог Все
Нужна помощь
7
14
81
Про мою відсутність. Без коментарів.
Новости, Мысли вслух
13
6
132
Нужна помощь
9
6
46
Книги Все
Стихи Все
На краще
Бачиш, час не лікує. Можуть пройти й роки, До поки біль хтось втамує, До поки звільнешся ти. А може пройти й так швидко, що обертом світ та душа. Коли ти не знаєш причини, та знаєш, що став на свій шлях. Наче небо спустилось на землю, а земля та втікає з під ніг. І із вуст тікає таємне, поки в світі падає сніг. Може бути це зараз чи потім. I нехай десь шляхи розішлись, я залишу слова на повторі: «Ми будем щасливі, колись.» Лиш вір та не намагайся забутись будь-як, де-не-де. Десь поруч є твоє щастя та тихо чекає тебе. Озирнись, якщо не побачиш, тоді, напевно не час. Всі зміни будуть на краще, на краще для кожного з нас.
16
2
586
Розкажи мені
Не питай мене про віру, Про погоду та дитинство, Проводжаючи в квартиру З почуттями доброчинства. Розкажи мені про правду, Щодо мене, щодо світу. І зустрінься зі мною завтра, Ми з тобою вже не діти. А та віра та погода, Чи дитинство те рожеве Тільки зайві у розмові, Як для тебе, так для мене. Запитай мене про камні І яка вода їх точить У душі моїй запалі, Може розскажу до ночі. Як пописано в під'їзді Непристойними словами, Так і кожен в темнім місті Ховає темне за очами. Розкажи, якщо довіриш, Мене важко здивувати. В душі моїй теж сірі стіни Зуміли чорне змалювати. Ціную правду я в розмовах, В нічну пору – так ще сильніше. Люблю я слухать довго-довго, Прийшла зима і наші ночі Дають нам трохи більше часу. Якщо ти щось сказати хочеш, Я все почую, раз за разом. Не з почуттями доброчинства, Тут поруч тільки сірі стіни. Лиш не питай ти про дитинство, Про ту погоду та про віру. Ці теми лиш проїжджі поряд, Із тим, що справді нас хвилює. Під'їзд нікому не промовить, Якщо хтось інший не почує. I коли час прийде, я щиро про промовлю: «Тебе кохаю, правда-правда..» Ввійду із сумом знов в квартиру.. Скоріше би було вже завтра.
14
0
426
#Мои демоны
(Принимаю эстафету от @moon_princess) Мне повезло родиться дамой, Поклон за это моей маме. Могу быть славной оптимисткой, А по субботам - пофигисткой. Порой бываю я коварной, Могу немного быть упрямой. Совсем чуть-чуть, невидно даже, Я знаю-знаю, это важно! Могу быть бесконечно милой, А иногда, лишь суетливой. Могу быть белой и пушистой И от духа - слегка душистой. Могу быть дерзкой, с коготками, Не лезли в душу, что б с ногами Могу краснеть и строить глазки, Шептать кому-то ночью сказки, Могу послушной быть и тихой, Могу исполнить чью-то прихоть. Как все могу быть графиней, Но одному - всегда богиня!
12
3
532