My best friend

Наталі

Ти так прекрасна Як троянда. Ти ніжна і тендітна Як ромашка. Я дивлюсь і надихаюсь, Творю для тебе і себé! Люблю дивитись Як ти прокидаєшся зранку, Ти знаєш я люблю тебе Я слухаю завжди. Та тільки цього разу Щось пішло не так... Я просто загубила, Я втратила тебе. Ні-ні, це значення інакше Ми просто не спілкуємось завжди. Нема вже посмішок щасливих, Немає радісної зустрічі, І повідомлення щомиті, І вже нічого спільного. Я провинилась назавжди Я залишила слід, ярлик на сóбі. То вже не зміниться ніколи, А я б хотіла... Змінити цей момент, Забути спогад цей Та ось на жаль, уже ніколи Шкода, що так... Ти пробач, що я така, Пробач що не змогла, Не виправдала долі, Пробач що завдала тієї болі... Та що слова... Вже все сталося Те не повернеш Не виправиш нічого. Я хочу знати, що ти щаслива, Я хочу відчувати, що радієш ти! Мені буде спокійно Коли я буду просто знати. Я люблю дивитися на фото Там безтурботні ми, Хоч я пишу для себе Та хочу щоб знала ти Ти для мене, як сонце в хмари, Як веселка у дощу, Як місяць серед тисячі зірок, Як квіточка, люблю! Я буду ангелем для тебе І хай я будý не біля тебе Я завжди знатиму як ти І завжди я любитиму Ця любов не перерветься Ні роками, ні часами Я завжди пам'ятатиму тебе! Я буду завжди поруч Якщо потрібно ти скажи, Я все зроблю Аби лиш ти була щаслива. Я хочу щоб ти знала, Що в будь яку мить Ти можеш написати І я завжди тобі відповім 'Привіт, я тут допоможý' Я завжди́ чекати буду Чи то зима, чи то весна Я завжди́ любити буду Чи то літо, чи то осінь. Знай я завжди є поруч Я чекаю Я прийду Я допоможу!

2020-08-03 20:38:55

3

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6506

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1686