My best friend

Наталі

Ти так прекрасна Як троянда. Ти ніжна і тендітна Як ромашка. Я дивлюсь і надихаюсь, Творю для тебе і себé! Люблю дивитись Як ти прокидаєшся зранку, Ти знаєш я люблю тебе Я слухаю завжди. Та тільки цього разу Щось пішло не так... Я просто загубила, Я втратила тебе. Ні-ні, це значення інакше Ми просто не спілкуємось завжди. Нема вже посмішок щасливих, Немає радісної зустрічі, І повідомлення щомиті, І вже нічого спільного. Я провинилась назавжди Я залишила слід, ярлик на сóбі. То вже не зміниться ніколи, А я б хотіла... Змінити цей момент, Забути спогад цей Та ось на жаль, уже ніколи Шкода, що так... Ти пробач, що я така, Пробач що не змогла, Не виправдала долі, Пробач що завдала тієї болі... Та що слова... Вже все сталося Те не повернеш Не виправиш нічого. Я хочу знати, що ти щаслива, Я хочу відчувати, що радієш ти! Мені буде спокійно Коли я буду просто знати. Я люблю дивитися на фото Там безтурботні ми, Хоч я пишу для себе Та хочу щоб знала ти Ти для мене, як сонце в хмари, Як веселка у дощу, Як місяць серед тисячі зірок, Як квіточка, люблю! Я буду ангелем для тебе І хай я будý не біля тебе Я завжди знатиму як ти І завжди я любитиму Ця любов не перерветься Ні роками, ні часами Я завжди пам'ятатиму тебе! Я буду завжди поруч Якщо потрібно ти скажи, Я все зроблю Аби лиш ти була щаслива. Я хочу щоб ти знала, Що в будь яку мить Ти можеш написати І я завжди тобі відповім 'Привіт, я тут допоможý' Я завжди́ чекати буду Чи то зима, чи то весна Я завжди́ любити буду Чи то літо, чи то осінь. Знай я завжди є поруч Я чекаю Я прийду Я допоможу!

2020-08-03 20:38:55

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12526

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4099